PROJEKT „WROCŁAW NA JĘZYKACH ŚWIATA”
Вроцлав – це місто різних культур та різних мов. Тут люди говорять про повсякденне життя та про те, що у них спільного. Такі бесіди є фундаментом кампанії „Вроцлав мовами світу”, завдяки якій іноземці вивчають польську мову від волонтерів та знайомляться з польською культурою.
Wrocław to miasto różnych kultur i różnych języków. Ludzie rozmawiają o codziennym życiu, o tym co ich łączy.. Takie rozmowy są sercem kampanii Wrocław na językach świata, dzięki której obcokrajowcy uczą się języka polskiego od wolontariuszy i poznają polską kulturę .
Це не мовна школа, участь у проекті абсолютно безкоштовна. Набір триває цілий рік, і кожен бажаючий може подати заявку. Щоб взяти в ньому участь, вам просто потрібно зареєструватися на веб-сайті проекту www.wnjs.pl. Веб-сайт також доступний українською мовою.
Nie jest to szkoła językowa.Udział w projekcie jest zupełnie darmowy. Nabór trwa przez cały rok, a zgłosić się do niego może każdy. Żeby wziąć w nim udział wystarczy zarejestrować się na stronie internetowej projektu www.wnjs.pl . Strona dostępna jest także w języku ukraińskim.
Kampania społeczna „Wrocław na językach świata” skierowana jest do pełnoletnich mieszkańców miasta oraz do obcokrajowców przebywających we Wrocławiu. Celem tego projektu jest przede wszystkim nauka języka polskiego, ale również integracja mieszkańców Wrocławia i społeczności lokalnej z obcokrajowcami przebywającymi w naszym mieście – mówi Adrian Rode, koordynator projektu.
Соціальна кампанія „Вроцлав мовам світу” адресована до дорослих жителів Вроцлава та іноземців, які перебувають у Вроцлаві. Метою цього проєкту є насамперед вивчення польської мови, а також інтеграція жителів Вроцлава та місцевої громади з іноземцями, які перебувають у нашому місті — говорить Адріан Роде, координатор проєкту.
Наразі іноземці з 84 країн світу зголосились взяти участь у проекті. Серед них також Юлія Северина.
Do tej pory chęć udziału w projekcie zgłosili obcokrajowcy pochodzący z 84 krajów z całego świata. Wśród nich jest także Julia Severina.
Перше що мені дає проєкт – це спілкування з людиною, для якої польська мова – це рідна мова. По-друге – це пізнання культури, тому що вони подібні, наші культури українська і польська, але в той же час є різниця, що дуже цікаво — говорить Юлія Свеверіна, учасниця проєкту.
Projekt daje mi przede wszystkim umiejętność komunikowania się z osobami, dla których polski jest językiem ojczystym i znajomość ich kultury, chociaż nasze kultury – ukraińska i polska – są podobne. Ale jednocześnie trochę się różnią i to jest bardzo ciekawe – mówi Yuliia Severina, uczestniczka projektu.
Заняття проводяться в парах – один волонтер та один студент.
Zajęcia prowadzone są w parach – jeden wolontariusz i jeden uczeń.
Myślę, że przede wszystkim mam z tego satysfakcję, bo realizuję takie moje małe marzenie, które miałam wcześniej. Oprócz tego mogę dowiedzieć się nieco więcej o kulturze osób z Ukrainy, bo właśnie moja uczennica stamtąd pochodzi— mówi Małgorzata Sobańska, wolontariuszka projektu.
Я думаю, перед усім я отримую від цього задоволення, тому що я реалізую свою маленьку мрію, яка в мене була раніше, а крім того, я можу дізнатись трохи більше про культуру людини, людей з України, тому що моя учениця саме звідти — говорить Малгожата Собаньська, волонтерка проєкту.
Крім вивчення мови, в рамках кампанії „Вроцлав на мовах світу”, учасники можуть скористатися іншими видами підтримки, наприклад, навчитися врегулювати повсякденні справи або отримати психологічну допомогу.
Oprócz tradycyjnych lekcji językowych, w ramach kampanii „Wrocław na językach świata” uczestnicy mogą skorzystać z innego rodzaju wsparcia, np. dowiedzieć się jak załatwić codzienne sprawy, bądź uzyskać pomoc psychologiczną.
AKCJA „BANK ODZIEŻY”
Не варто викидати непотрібний одяг у хорошому стані. Його можна пожертвувати у проєкту „Банк одягу”, тим самим допомагаючи сім’ям, які опинились у важкій життєвій ситуації. У Вроцлаві банк одягу збирає одяг, а також іграшки та інші побутові предмети.
Nie trzeba wyrzucać niepotrzebnych ubrań w dobrym stanie. Można je oddać do projektu „Bank Odzieży” tym samym pomóc rodzinom, które znajdują się w trudnej życiowej sytuacji. Bank odzieży we Wrocławiu zbiera ubrania, ale też zabawki i inne przedmioty codziennego użytku.
Проєкт не має свого пункту збору одягу, тому речі, які ви хочете віддати можна залишити, наприклад, в кав’ярні Спацер.
Projekt nie ma konkretnego punktu zbiórki, więc rzeczy, które chcą Państwo oddać można zostawić np. w kawiarni Spacer.
На жаль, зараз настали такі часи, коли дуже багато людей приїжджають з Білорусії, дуже багато людей в зв’язку з епідемією опинилося в тяжкій життєвій ситуації і не мають можливості купувати нові речі своїм діточкам, тому повстала така ідея — створити банк одягу. Є люди, які можуть приносити вживані речі: одяг, взуття, а є люди, які потребують цих речей — говорить Ірина Шумара, організаторка акції “Банк одягу”.
Niestety teraz jest czas, kiedy bardzo dużo ludzi przyjeżdża z Białorusi. Wiele osób w związku z epidemią znalazło się w trudnej sytuacji i nie ma możliwości kupowania nowych rzeczy dla swoich dzieci, więc zrodził się pomysł, aby stworzyć bank odzieży. Są ludzie, którzy mogą przynosić używane rzeczy: ubrania, buty i są tacy, którzy tego potrzebują — mówi Iryna Shumara, organizatorka akcji „Bank odzieży”.
Завдяки цій акції ви можете допомогти тим, хто цього потребує, і одночасно звільнити свій гардероб. Віддати одяг можна з понеділка по п’ятницю з 9 до 15 години у пекарні „Spacer” на вулиці Чарнецького 29а чи за домовленістю на вулицях Krzycka 89 і Brzoskwiniowa 10a. Однією з людей, яка вирішила допомогти, є Валентина Лулкова.
Dzięki tej akcji można pomóc potrzebującym i przy okazji opróżnić swoją szafę. Odzież można oddawać od poniedziałku do piątku od godziny 9 do 15 w budynku piekarni “Spacer” przy ulicy Czarnieckiego lub Krzycka 89 і Brzoskwiniowa 10a. Jedną z osób, która postanowiła pomóc jest Valentyna Lulkova.
Я маю такі речі, які вже менша дитина відносила і старша теж вже виросла, а менші хлопці. Це дуже добре, коли ти маєш шанс передати речі придатні для носки, щоб носили інші діти а не просто викинути до смітника чи до контейнера, де ти не знаєш, яка подальша доля тих речей. Для мене чомусь важливо знати, що ці речі ще хтось поносить — говорить Валентина Люлькова, українка, яка віддала одяг.
Mam rzeczy, które nosiło młodsze dziecko, starsze już tego wyrosły. To bardzo dobrze, że można przekazać rzeczy nadające się do noszenia, innym dzieciom, żeby po prostu nie wyrzucać ich do kontenera. Wtedy nie wiadomo, jaki będzie los tych ubrań. Z jakiegoś powodu dla mnie ważne jest to, aby wiedzieć, że ktoś inny to nosi — mówi Valentyna Lulkova, która oddała odzież do akcji.
We Wrocławiu jest wielu ludzi, także obcokrajowców, uchodźców, którym taka pomoc się przyda.
У Вроцлаві багато людей, включаючи іноземців та біженців, для яких така допомога буде корисною.
Речі повинні бути чисті, випрані, в гарному стані, без дірок, такі щоб інша людина, яка їх візьме могла їх ще носити – говорить Ірина Шумара, організаторка акції “Банк одягу”.
Rzeczy muszą być czyste, wyprane, w dobrym stanie, bez dziur, aby osoba, która je zabierze mogła od razu je nosić — mówi Iryna Shumara, organizatorka akcji „Bank odzieży”.
Ubrania można odebrać przy ulicy Białowieskiej 24a o ustalonej z godzinie. Skontaktować się z organizatorem za numerem telefonu: 784706318.
Одяг можна забрати на вулиці Біловеська, 24а у домовлений час. Зв’язатися з організатором можна за телефоном: 784706318.
NAUKA NIE MA GRANIC!
Сергій Чулков переїхав до Вроцлава 6 років. До того чоловік керував біржою в Україні. Натомість після переїзду вирішив займатися освітою мігрантів в Польщі.
Sergiusz Czułkow przeprowadził się do Wrocławia 6 lat temu. Przed tym był kierownikiem giełdy w Ukrainie. Po przeprowadzce postanowił zająć się edukacją migrantów w Polsce.
Я Сергвій Чулков – директор школи поліціальної, працюю у Вроцлаві, живу у Вроцлаві з 2015 року. Опинився у Вроцлаві випадково вигравши конкурс у вищій школі міжнародних стосунків і амереканістики у Варшаві на посаду секретаря школи і десь через 10 місяців я очолив школу і став директором школи – говорить Сергій Чулков.
Nazywam się Sergiusz Chułkow – jestem dyrektorem szkoły policyjnej, pracuję i mieszkam we Wrocławiu od 2015 roku. Trafiłem tu przypadkowo, wygrywając konkurs, w Wyższej Szkole Stosunków Międzynarodowych i Amerykanistyki w Warszawie, na stanowisko sekretarza. Po dziesięciu miesiącach kierowania szkołą, zostałem dyrektorem.
Перша моя міграція була в Англію. В Англіїї я пробув десь сі місяців і був дуже здивований? Коли я впродовж тих сими місяців вивчив на якомусь рівні англійську мову і того мені вистачило, щоб вступити до одного з коледжів в Англії. Хочу сказати, що я був дуже здивований, що мене, як людину-іноземця так нормально і безкоштовно прийняли до школи і це якось крутилось в мене в голові. При іміграції Польщу я для себе мав якийсь план, як я буду діяти і що я буду робити тут. Дійсно вже при іміграції в Польщу першою справою я вивчив поліцеальні школи, які існують, школи для дорослих. Освіту вивчив тут. Закінчив магістратуру. Пішов на післядипломне навчання за спеціальністю – управління освітою також закінчив спеціальність приготування педагогічне. Так сталося, що моє рішення займатися школами було прийняте, ще в Англії, яке втілив я тут в Польщі. Я думаю результат непоганий.
Moja pierwsza migracja była do Anglii. Mieszkałem tam przez około siedem miesięcy i byłem bardzo zaskoczony, kiedy przez te siedem miesięcy nauczyłem się angielskiego na niezłym poziomie. To wystarczyło, żebym wstąpił do jednej z angielskich uczelni. Chcę powiedzieć, że bardzo się zdziwiłem, że jako obcokrajowiec zostałem przyjęty do szkoły tak normalnie i za darmo. Imigrując do Polski, miałem na siebie plan na to, jak będę się zachowywał i co tu będę robił. Rzeczywiście, kiedy wyemigrowałem do Polski, najpierw sprawdziłem wszystkie istniejące szkoły policyjne, szkoły dla dorosłych. Dostałem tytuł magistra. Poszedłem na studia podyplomowe na specjalności zarządzanie oświatą, ukończyłem również szkolenie pedagogiczne. Tak się złożyło, że moja decyzja założeniu szkoły zapadła w Anglii, a wcieliłem ją w życie w Polsce. Myślę, że wynik nie jest zły.
Якщо людина хоче залишитися в тій країні в яку вона імігрує, вона повинна приділяти увагу і час на адаптацію, на інтеграцію, на вивчення мови, на вивчення історії тієї країни, на вивчення права тієї країни, хочаб підстав.
Jeśli ktoś chce pozostać w kraju, do którego imigruje, musi poświęcić uwagę i czas na przystosowanie się, na integrację, na naukę języka, na studiowanie historii i prawa tego kraju.
В нашій школі крім того, що ми даємо спеціальність, ми проводимо також заняття інтиграційні, заняття з польської мови, ділимося своїм досвідом і це впливає на місцні результати, через які ми маємо дуже багато учнів.
W naszej szkole, poza zdobyciem specjalności, prowadzimy również zajęcia integracyjne, lekcje języka polskiego, dzielimy się naszymi doświadczeniami, a to wpływa na lokalne wyniki, dzięki którym mamy wielu uczniów.
Мені пощастило – я люблю сою роботу! Це моє хоббі, працювати, розвивати. Я щоденно, коли лягаю спати, я думаю, що я можу ще зробити для школи, що я можу, ще втілити, як я можу далі її розвивати і що я можу зробити для іноземців тут в Польщі. Від цього я отримую задоволення!
Mam szczęście – kocham swoją pracę! To jest moje hobby, praca, rozwój. Każdego dnia, kiedy kładę się spać, myślę o tym, co mogę zrobić dla szkoły, jak mogę ją dalej rozwijać i co mogę zrobić dla obcokrajowców w Polsce. Podoba mi się to!
Так сталося, що першу кімнату, яку я орендував у Вроцлаві, вона була практично біля Ратуші. І от уявіть собі, що виходячи з роботи о десятій, одинацятій вечора я думав все, я щас потихеньку дійду до свого ліжичка і засну, ніхто мені не буде заважати. Я виходячи зі свого плацу Сольного 16 до дому навпроти юридичного факультету університтету. Я заряджався такою енергією, що мені до ранку не хотілося спати і вже о 6 рано я міг пити каву. Мені це так припало до душі, що зараз я з таким задоволенням приходжу в те місце, ходжу по вулиці, по якій я часто ходив вона називається Więzienna. Кілька днів мені вистачило щоб зрозуміти, що я не тільки полюблю це місто, але й залишуся тут.
Tak się złożyło, że pierwszy pokój, który wynająłem we Wrocławiu, znajdował się praktycznie przy Ratuszu. Wyobraźcie sobie, że wychodząc z pracy o dziesiątej, jedenastej wieczorem myślałem, że powoli pójdę do łóżka i zasnę, nikt nie będzie mi przeszkadzał. Wychodząc z placu Solnego 16 do domu, naprzeciwko Wydziału Prawa Uniwersytetu Wrocławskiego. Byłem naładowany taką energią, że nie chciałem spać do rana. Tak mi się spodobało, że teraz przychodzę na miejsce swojej byłej pracy z taką przyjemnością, spaceruję ulicą, po której często szedłem, nazywa się Więzienna. Wystarczyło kilka dni, abym zrozumiał, że nie tylko pokocham to miasto, ale i tu zostanę.
І Więzienna і Ратуш і плац Сольний – все приваблює. І архітектура приваблює і дороги приваблюють і мер міста з котом дуже сильно приваблюють. І люди, які так відкриті, що диву даєшся, бо місто розвивалося з розумінням того, що тут завжди живуть мігранти, тому може й таке ставлення до нас гарне, таке спокійне і ми розуміємо один одного.
Zarówno Więzienna, jak i ratusz oraz plac Solony są atrakcyjne. Architektura jest atrakcyjna, drogi atrakcyjne. We Wrocławiu ludzie są tak otwarci, że aż jestem zdumiony. To miasto rozumie, że migranci od zawsze tu mieszkają. Dlatego stosunek do nas jest taki dobry, spokojny i dobrze się rozumiemy.
JAK SORTOWAĆ ŚMIECI WE WROCŁAWIU?
Для багатьох жителів Вроцлава проблема правильного сортування відходів, починається від пакетів для сміття а закінчується кольоровими контейнерами. Тому сьогодні ми покажемо вам, як правильно сортувати сміття у Вроцлаві?
Wielu mieszkańcom Wrocławia segregacja odpadów sprawia niemałe kłopoty, zaczynając od odpowiednich worków na śmieci i kończąc na kolorowych kontenerach. Dlatego dziś pokażemy jak prawidłowo sortować śmieci we Wrocławiu?
Segregacja naszych odpadów, żeby była łatwiejsza, pojemniki oznaczone są kolorami. Każdy kolor ma przypisany rodzaj odpadu i tego po prostu trzeba się trzymać. Jeśli mamy jakieś wątpliwości, można kierować się kolorem. Zasada jest taka: czarny pojemnik to odpady zmieszane, żółty to plastik, tworzywa oraz metale, niebieski to papier. Do tego mamy brązowy na bioodpady oraz zielony na szkło i to są podstawowe frakcje kolorystyczne — mówi Dorota Witkowska, rzecznik prasowy ekosystem.
Для полегшення сортування наших відходів , контейнери позначені кольорами. Кожен колір має визначений тип відходів, ви просто повинні дотримуватися цього. Якщо у нас є якісь сумніви – стежте за кольором. Правило полягає на тому, що чорний — це змішані відходи, жовтий – це пластик, пластмаса та метали, синій — це папір. Крім того, у нас є коричневий для біовідходів та зелена для скла, це основнимі кольорові фракції — говорить Дорота Вітковська, екосистем.
Я намагаюсь дотримуватся правел, які всановленні на кошиках на вуиці і сортую вдома на такі види, як tworzywa, тобто пластик з металом, парер окремо, також скло і різні небезпечні відходи, так як протерміновані ліки — все окремо — говорить екоблогерка.
Staram się przestrzegać zasad, które są przyjęte. Sortuję w domu tworzywa sztuczne, czyli plastik z metalem, osobno papier, także szkło i różne niebezpieczne odpady, jak przeterminowane leki – wszystko osobno — mówi Olga Mutiushrnko, eko-blogerka.
Pojemniki i worki na odpady oznaczone są kolorami. Każdy przypisany jest konkretnym odpadom. Na przykład – do niebieskiego kontenera wrzucamy papier i tekturę.
Oczywiście są odpady, które powinny być wyrzucane w szczególnych miejscach, tak zwane odpady niebiezpieczne, mówimy zarówno o lekach, jak i o bateriach, jak i o żarówkach, które w tej chwili są energooszczędne. To są żarówki LED, więc mają w swoim składzie różnego rodzaju środki, które są bardzo szkodliwe dla środowiska i dla naszego zdrowia. Należy je przywieźć do punktu selektywnego zbierania odpadów komunalnych. We Wrocławiu są dwa takie punkty: na Kazimierza Michalczyka 9 i Janowskiej 51. Można również skorzystać z takiej opcji, którą uruchomiliśmy w tym roku, dodatkowa usługa dla mieszkańców jest SZOP — mówi Dorota Witkowska, rzecznik prasowy ekosystem.
Звичайно, є відходи, які слід утилізувати особливим чином, так звані небезпечні відходи, йдеться мова, як про ліки, так і про батарейки, а також про лампочки, які в даний час енергозберігаючі, це світлодіодні лампочки, тому вони мають у своєму складі різні типи речовacин, які дуже шкідливі для навколишнього середовища та нашого здоров’я. Їх слід доставити або до пункту вибіркового збору комунальних відходів, у Вроцлаві є два таких пункти за адресою Kazimierza – Michalczyka 9 та Janowska 51, але ви також можете скористатися опцією, яку ми запустили цього року, додатковою послугою для жителів SZOP — говорить Дорота Вітковська, екосистема.
Що, де і як викидати – відповіді на ці питання можна знайти в листівці екосистеми, яка також доступна українською мовою.
Co, gdzie i jak wyrzucać – odpowiedzi na te pytania można znaleźć w ulotce ekosystemu, która dostępna jest także w języku ukraińskim.
Warto wiedzieć, że po Wrocławiu jeździ też SZOP. Samochód zbierający kłopotliwe odpady – mały sprzęt elektroniczny, rozpuszczalniki, farby, tonery do drukarek czy kleje. Informację o tym gdzie znaleźć szopa można znaleźć na stronie internetowej ekosystemu.
Варто знати, що у Вроцлаві також є SZOP. Автомобіль, який збирає небезпечні відходи – дрібне електронне обладнання, розчинники, фарби, тонери для принтерів або клеї. Інформацію про те, де знайти єнота, можна знайти на веб-сайті екосистеми.
Це всі наші новини на сьогодні. Через тиждень Ви почуєте про фонд Viva та власника ресторанів SushiLovers. Дякуємо що були з нами до зустрічі через тиждень.
W tym odcinku to już wszystko. Za tydzień powiemy między innymi o fundacji Viva a także historię właściciela restauracji SushiLovers. Dziękujemy, że byliście z nami, do zobaczenia za tydzień.
