Dzień dobry we Wrocławiu odc. 57

Share on facebook
Share on twitter
Share on email
W nowym 57 odcinku programu mówimy o inauguracji roku akademickiego. Poznamy historię Oleha Beleya - dyrektora Instytutu filologii słowiańskiej. Na koniec powiemy o adaptacji zagranicznych studentów na Politechnice Wrocławskiej.

В новому 57 епізоді ви дізнаєтеся про відкриття навчального року. Історію Олега Белея – директора інституту слов’янської філології. На сам кінець Ви почуєте, про адаптацію закордонних студентів у вроцлавському технічному університеті.

INAGURACJA ROKU AKADEMICKIEGO 2021/2022

Урочиста інавгурація відкрила новий  навчальний рік в університетах Вроцлава. Не зважаючи на пандемію цього року студенти можуть повертатися в стіни вищих навчальних закладів, але є й такі які будуть навчатися в гібридній формі.


Uroczysta Inauguracja otworzyła nowy rok akademicki na Uniwersytecie Wrocławskim. Mimo pandemii, studenci mogą wrócić w mury uczelni wyższych, ale są i tacy, którzy będą uczyć się w formie hybrydowej.


У кожному польському університеті під час відкриття навчального року співають “Gaudeamus Igitur” Цього року на вроцлавській  Ринковій площі можна було почути твір у виконанні ректорів, викладачів та студентів університетів.

Podczas każdego rozpoczęciu roku na polskich uczelniach odśpiewywany jest utwór „Gaudeamus igitur”. W tym roku na wrocławskim Rynku także można było usłyszeć jego wykonanie przez rektorów, profesorów oraz studentów uczelni wyższych. 

„Gaudeamus Igitur”


На урочисту церемонію відкриття навчального року завітав також Прем’єр -міністр. Матеуш Моравецький побажав студентам мужності та мудрості на новому життєвому шляху. До побажань приєднався і мер міста Вроцлава.

W uroczystości Inauguracji roku akademickiego 2021/2022 we Wrocławiu uczestniczył także premier, Mateusz Morawiecki, Życzył studentom odwagi i mądrości na nowej życiowej drodze. Do życzeń dołączył się także prezydent miasta Wrocław. 


Wrocław to miasto akademickie, a studenci, naukowcy, badacze, wykładowcy to ten najbardziej innowacyjny i kreatywny kapitał i potencjał naszego miasta. Z tego kapitału, z tego potencjału jesteśmy dumni – mówi Jacek Sutryk, prezydent miasta Wrocław. 

Вроцлав – академічне місто, а студенти, науковці, дослідники та викладачі є найбільш інноваційною та творчим капіталом та потенціалом нашого міста. Ми пишаємось цим – говорить мер Яцик Сутрик, міста Вроцлав.


Неможливо уявити початок навчального року без традиційного одягу, який носять представники університетської влади. Шати багато говорять про статус людини, наприклад, ректор університету завжди носить берет, ланцюжок та скіпетр.

Nie można sobie wyobrazić początku roku akademickiego bez tradycyjnych ubrań przedstawicieli władz uczelni. Szaty wiele mówią o statusie osoby, np. rektor uczelni zawsze ma na sobie beret, łańcuch i berło. 

Inauguracja roku akademickiego to taki bardzo szczególny moment w życiu nie tylko studentów, ale wykładowców także. Co otwiera się przed studentami? Myślę, że  wspaniała przygoda, która pozwoli uzyskać wiedzę, doświadczenie, wykształcenie – mówi prof. Krystian Kiełb, rektor Akademii Muzycznej we Wrocławiu.

Відкриття навчального року – це особливий момент у житті не лише студентів. Що відкривається для студентів? Я думаю, що це велика пригода, яка дозволить мені здобути знання, досвід та освіту – говорить Prof. Krystian Kiełb, rektor akademii muzycznej we Wrocławiu.

Новий навчальний рік саме у Вроцлаві розпочине близько100 000 студентів. Переважно це студенти з Польщі, але є й з -за кордону.

Około 100 tysięcy studentów rozpoczyna nowy rok akademicki we Wrocławiu. Są to studenci z Polski, ale również z zagranicy. 


To jest miasto, do którego można przyjechać z każdego innego miejsca. Wrocław jest bardzo otwarty, tolerancyjny i wymieszany – mówi prof. Arkadiusz Wójs, Rektor Politechniki Wrocławskiej.


Це місто, куди можна приїхати з будь -якого іншого. Вроцлав дуже відкритий, толеранний  і змішаний – говорить Prof. Arkadiusz Wójs, Rektor Politechniki Wrocławskiej.

Студенти та викладачі тривалий час чекали повернення в університети, тому що скучили за живим спілкванням.

Zarówno studenci, jak i wykładowcy od dłuższego czasu czekali na powrót na uczelnię i zapoznanie się na żywo. 

Jesteśmy zdeterminowani, żeby to był rok studiów stacjonarnych, żebyśmy wszyscy mogliśmy się spotykać, cieszyć. Żeby studenci mogli wyjść na miasto. Żeby mogły nawiązywać nowe przyjaźnie, budować sieci znajomości – mówi prof. Przemysław Wiszewski, rektor Uniwersytetu Wrocławskiego. 

Ми твердо вирішили, що це має бути рік навчання на денній формі навчання, щоб ми всі могли зустрітися і радіти, щоб студенти могли вийти в місто. Щоб вони могли знайти нових друзів – говорить Prof. Przemysław Wiszewski, rektor Uniwersytetu Wrocławskiego.


Перед студентами також буде поставлено завдання не тільки навчитися чогось, але й подбати про власну безпеку та безпеку колеги з лави. Влада університету заохочує студентів робити щеплення, щоб принаймні цей навчальний рік виглядав нормально.

Przed studentami będzie także wyzwanie, żeby nie tylko się czegoś nauczyć, ale również zadbać o bezpieczeństwo swoje i innych. Władze uniwersytetów zachęcają studentów do zaszczepienia się, żeby ten rok akademicki wyglądał już normalnie. 

JĘZYK DO WROCŁAWIA DOPROWADZI

Професор Олег Белей все своє життя присвятив мовознавству. Нині він займає посаду директора інституту слов’янознавства в вроцлавському Університеті. Про те, які зміни відбуваються в сучасній українській мові дізнаємося вже за мить.

Profesor Oleh Beley poświęcił całe swoje życie językoznawstwu. Obecnie pełni funkcję dyrektora Instytutu Slawistyki Uniwersytetu Wrocławskiego. Za chwilę dowiemy się, jakie zmiany zachodzą we współczesnym języku ukraińskim.


Я займаюся мовознавством, словістикою. Мої зацікавлення в першу чергу є сфера пов’язана з власними назвами також історія літературної мови. Я випускник української філологічної школи, освіту здобув в Україні. Пізніше я зацікавився словістикою, а отже це і інші слов’янські мови. Першим моїм завданням було освоїти якомога більше слов’янських мов. Оволодіти ними. Тому їх я практично всі розумію і пасивно володію, тобто можу читати тексти. Звісно це є рідна мова, яка не входить в перелік іноземних мов, а так то російська, білоруська, словацька, чеська і звісно польська. Якщо говорити про південних слов’ян то тут коли я кажу, що можу розмовляти чи розумію сербську то можу теж сміло сказати, що і хорватська і боснійська теж будуть мені дуже близькими. Що правда у Вроцлаві я появився більше звязаний з україністикою. З’явилася ідея, щоб готувати студентів, проводити тут навчання і випускати спеціалістів, україністів.

Zajmuję się językoznawstwem i slawistyką. Moje zainteresowania to przede wszystkim dziedzina związana z nazwami własnymi oraz historia języka literackiego. Jestem absolwentem ukraińskiej szkoły filologicznej, wykształcenie otrzymałem w Ukrainie. Później zainteresowałem się slawistyką, a więc innymi językami słowiańskimi. Moim pierwszym zadaniem była nauka jak największej liczby języków słowiańskich, opanować je. Dlatego teraz rozumiem prawie wszystkie z nich i biernie się nimi posługuję, czyli potrafię czytać teksty. Oczywiście jest to język ojczysty, którego nie zalicza się do języków obcych, takich jak rosyjski, białoruski, słowacki, czeski i oczywiście polski. Jeśli mówimy o Słowianach Południowych, to kiedy mówię, że rozumiem serbski, mogę też z całą pewnością powiedzieć, że zarówno chorwacki, jak i bośniacki będą mi bardzo bliskie. Prawdą jest, że we Wrocławiu pojawiłem się bardziej związany z ukrainistyką. Ideą było przygotowanie studentów, prowadzenie tu szkoleń i absolwentów, specjalistów filologii ukraińskiej.


20 років тому в межах цього інституту була активована нова програми для студентів. Тоді ще не було поділу на бакалаврів і магістрів. Тоді було пятирічне навчання. Мушу сказати, що з невеликими винятками ми практично щороку набирали студентів і по нині ця тенденція зберігається.

20 lat temu w ramach tego Instytutu uruchomiono nowy program dla studentów. Wtedy nie było podziału na studia licencjackie i magisterskie, studia były pięcioletnie. Muszę powiedzieć, że z nielicznymi wyjątkami rekrutowaliśmy studentów prawie co roku i ten trend utrzymuje się do dziś.


Наших студентів ми хочемо готувати в напрямку того, що вони повинні здобути фундаментальну грунтовну словвістичну освіту. Це буде руках в них, як інструмент, що можна далі продовжувати свою діяльність. Нашими випускниками є перекладачі, які перекладали тексти художніх творів номінованих на Ангелуса і знайшлись на так званому короткому листі.  Що ще дуже приємно зазначити, вони  випускниками україністики. 

Chcemy przygotować naszych uczniów w kierunku otrzymania gruntownej slawistycznej edukacji językowej.To będzie narzędzie, które pomoże kontynuować ich działalność. Nasi absolwenci to tłumacze, którzy przetłumaczyli teksty dzieł sztuki nominowanych do Angelusa i znaleźli się na tzw. krótkiej liście. Miło jest zauważyć, że są to absolwenci filologii ukraińskiej.


Моя мета – це докласти максимум зусиль, щоб власне словістика мала свою життєствердну позицію. Щоб словістика, принаймні в слов’янських країнах була далеко не другорядною чи третьорядною дисципліною.

Moim celem jest dołożenie wszelkich starań, aby slawistyka miała własną afirmująca życie pozycję. Aby slawistyka, przynajmniej w krajach słowiańskich, była daleka od bycia dyscypliną drugo- lub trzeciorzędną.


Коли чуємо слово суржик, то ми знаємо, що це є мікс двох мов. В тих випадках, коли та чи інша мовна група знаходиться в умовах еміграції, коли вона є в чужому середовищі. Я думаю, що добрим моментом є власне триматися того мовного варіанту, який її рідний. Тобто мова вона тільки тоді є в добрій кондиції, коли ми нею користуємося, коли вона є живою а не мертвою. Тобто, якщо ми думаємо, що вона ця наша мова десь там в нас є і вона нікуди не дінеться, куди ж їй дітись – ми помиляємось. Відсутність практики, уживання, артикулювання цією мовою неодмінно призведе до того, що ми почнемо якось по-іншому інтонувати, тоді ця мова дістає досить відчутних деформацій.

Kiedy słyszymy słowo „surżyk”, wiemy, że jest to mieszanka dwóch języków. W przypadkach, gdy grupa językowa emigruje, gdy znajduje się w obcym środowisku. Myślę, że dobrze jest trzymać się tej wersji językowej, która jest rodzima. Oznacza to, że język jest w dobrym stanie tylko wtedy, gdy go używamy, gdy jest żywy, a nie martwy. To znaczy, jeśli myślimy, że mamy nasz język i nigdzie nie zniknie to się mylimy. Brak praktyki, posługiwania się, artykulacji tego języka nieuchronnie doprowadzi do tego, że zaczniemy intonować w inny sposób, wtedy język dostaje dość zauważalne deformacje.

DNI ADAPTACYJNE DLA STUDENTÓW Z ZAGRANICY

Не секрет, що в польських університетах багато студентів з-за кордону, в тому числі з України. Вроцлавський технічний університет створив адаптаційні дні для нових студентів, щоб допоможе їм освоїтися з навчальним закладом. 

Nie jest tajemnicą, że na polskich uczelniach jest dużo studentów z zagranicy, w tym z Ukrainy. Dla tych osób Politechnika Wrocławska stworzyła dni adaptacyjne, żeby młodzi studenci mogli oswoić się z uczelnią.  

Міська гра, екскурсія визначними пам’ятками Вроцлава, майстер-класи з питань міжкультурних відмінностей, академія першокурсників та вступна презентація – все це створене для полегшення інтеграції студентів в Польщі, та в університеті.

Gra miejska, zwiedzanie Wrocławia, warsztaty dotyczący różnic międzykulturowych, akademia pierwszaka oraz prezentacja wstępna – to wszystko ma ułatwić studentom integrację na polskiej uczelni.

Są to wydarzenia, które mają pomóc studentom w zapoznaniu się z życiem w Polsce, życiem we Wrocławiu, na uczelni. Ogólnie zintegrować ich ze studentami zagranicznymi, ale także z polskimi – mówi Anna-Maria Rogalska, kierownik działu współpracy międzynarodowej Politechniki Wrocławskiej.  

У заходах взяли участь близько 300 студентів з України, Туреччини, Іспанії, Франції, Португалії, Росії та Білорусі. На одному з семінарів були студенти першого курсу Володимир та Злата.

W wydarzeniach uczestniczyło około 300 studentów pochodzących między innymi z Ukrainy, Turcji, Hiszpanii, Francji, Portugalii, Rosji oraz Białorusi. W jednych warsztatach brali udział Wołodymyr i Złata, studenci pierwszego roku, pochodzący z Ukrainy.

На цьому закладі ми дізналися про традилії і культури різних країн, а також познайомилися з нашими майбутніми одногрупниками – говорить Володимир Бурмус.

W tej instytucji poznaliśmy tradycję i kultury różnych krajów, a także spotkaliśmy się z naszymi przyszłymi kolegami ze studiów – mówi Wołodymyr Burmus, student pierwszego roku.

Також дізналися про деякі традиції поляків, як вони спілкуються, що я думаю допоможи нам тут навчатися в майбутньому – говорить Злата Ренчкова.

Dowiedzieliśmy się o niektórych tradycjach Polaków, o tym, jak się komunikują, co moim zdaniem pomoże nam w przyszłości studiować – mówi Złata Renchkova, studentka pierwszego roku.  

У рамках програми ReSTART було створено серію зустрічей, щоб наблизити іноземних студентів до умов життя в Польщі. У співпраці з Вроцлавським технологічним університетом та Фондом Україна студенти могли дізнатися більше про легалізацію перебування та роботу під час навчання. Катерина Васильєва приїхала до Польщі кілька днів тому, та переконана, що на її адаптацію піде близько трьох місяців.

W ramach programu ReSTART powstał także cykl spotkań, który miał na celu przybliżyć studentom zagranicznym warunki życia w Polsce. Przy współpracy Politechniki Wrocławskiej z Fundacją Ukraina studenci, mogli dowiedzieć się więcej na temat legalizacji pobytu oraz warunków pracy podczas studiów. Kateryna Vasylieva, która przyjechała do polski kilka dni temu jest przekonana, że jej adaptacja zajmie około trzech miesięcy.  

Насправді я приїхала тільки два дні тому і зараз в мене якийсь кошмар відбувається з організацією та всім іншим, тому дуже складно – говорить Катерина Васильєва.  

Właściwie przyjechałam dopiero dwa dni temu i teraz mam koszmar z organizacją i wszystkim innym, więc jest to bardzo trudne – mówi Kateryna Wasiliewa, studentka pierwszego roku

На думку психологів, люди, які знаходяться далеко від дому, в новому середовищі, повинні бути відкритими для світу і намагатися завести нових друзів.

Zdaniem psychologów osoby, które znajdują się daleko od domu, w nieznanym do tej pory środowisku, muszą być otwarte na świat i starać się nawiązać nowe znajomości.

Sądzę, że bardzo będzie potrzebne to, by te osoby, które odwiedzają nowy kraj i zamierzają tutaj mieszkać, nawiązywały relacje, bo to jest coś, co jest niezwykle cenne i co pomaga wtedy, kiedy przychodzą trudniejsze momenty – mówi Aneta Pereświet-Sołtan, psychołożka.  

Крім того, цього навчального року Вроцлавський технічний університет планує організовувати інтеграційні поїздки та відвідування культурних закладів вроцлава для іноземних студентів. Це має допомогти учням адаптуватися в новому середовищі.

Dodatkowo Politechnika Wrocławska w tym roku akademickim planuje przeprowadzić wyjazdy integracyjne oraz wyjścia do wrocławskich instytucji kultury dla studentów zagranicznych. Ma to pomóc studentom się odnaleźć w nowym środowisku.

Najnowsze wiadomości

Najnowsze programy