До кінця березня 2022 року кожна родина має змогу отримати 500 злотих на відпочинок дитини. Кошти нададуть у вигляді електронного бону, яким можна оплатити туристичні послуги на території Польщі: проживання у готелях, пансіонатах або ж дитячих таборах.
Do końca marca 2022 roku każda rodzina ma możliwość otrzymania 500 złotych na wakacje dla dziecka. Środki zostaną przekazane nie gotówką, ale bonem, którym można opłacić za usługi turystyczne w Polsce: noclegi w hotelach, pensjonatach lub koloniach dla dzieci.
Щоб отримати бон туристичний батьки повинні зареєструватися на платформі електронних послуг ZUS (з допомогою profilu zaufanego чи онлайн-банкінгу) і активувати бон. Після цього в смс чи на електронну пошту прийде ідентифікатор. Саме його потрібно буде показати туристичній компанії чи наприклад при сплачуванні готелю. Проте скористатися цією послугою можуть тільки ті батьки, які мають оформлену пільгу 500+.
Aby otrzymać bon, rodzice muszą zarejestrować się na platformie usług elektronicznych ZUS (za pomocą profilu zaufanego lub bankowości internetowej) i aktywować voucher. Następnie identyfikator zostanie przesłany SMS-em lub e-mailem. Później będzie trzeba go pokazać firmie turystycznej albo przy płatności za hotel. Jednak, co jest ważne – tylko ci rodzice, którzy mają zasiłek 500+, mogą korzystać z tej usługi.
– Każdy obcokrajowiec, który legalnie pracuje w Polsce, który jest oskładkowany, czyli są odprowadzane od jego pensji składki na ubezpieczenia społeczne i który dostaje na dziecko te 500 złotych w każdym miesiącu, ma prawo do bonu turystycznego. – mówi Regionalny Rzecznik Prasowy ZUS na Dolnym Śląsku Iwona Kowalska-Matis
– Кожен іноземець, який легально працює в Польщі, якому вносять внески, тобто з його заробітної плати відраховуються внески на соціальне страхування і який отримує 500 злотих за дитину щомісяця – має право на туристичний ваучер. – говорить regionalny rzecznik prasowy ZUS na Dolnym Śląsku Iwona Kowalska-Matis
Якщо ж батьки такої пільги не мають – варто спочатку її оформити і вже потім подавати заявку на бон туристичний. Українка Маріанна Моргун вже оформила такий ваучер, говорить, планує використати на подорож у гори.
Jeśli rodzice nie korzystają się z programu “Rodzina 500+” – należy najpierw złożyć wniosek o zasiłek, a następnie o bon turystyczny. Ukrainka Marianna Morgun już ma taki kupon i planuje wykorzystać go na wycieczkę w góry.
– Это дополнительный бонус для нас, для поддержания туризма в Польше, я считаю это хорошо, мои друзья тоже все о боне знают, я считаю это очень хороший стимул от государства. – говорить українка, яка вже отримала бон туристичний Маріанна Моргун
– To dla nas dodatkowy bonus, wspiera turystykę w Polsce, myślę, że to dobrze. Moi znajomi też wiedzą wszystko o bonie i myślę, że to bardzo dobra zachęta ze strony państwa. – mówi Ukrainka, która otrzymała bon turystyczny Marianna Morgun
Скористатися боном можна тільки в туристичних цілях на території Польщі. Що важливо, розраховуватися можна довільну кількість разів, поки не вичерпається вся призначена сума.
Voucher można wykorzystać wyłącznie w celach turystycznych na terenie Polski. Co ważne, bonem można płacić dowolną ilość razy, aż do wyczerpania całej przydzielonej kwoty.
Рекрутація на Університети в самому розпалі, тому студентам корисно знати – разом із вступними документами можна оформити заявки на стипендії. Які доступні також і іноземцям.
Rekrutacja na uczelnie trwa. Warto wiedzieć, że studenci mogą ubiegać się o stypendia. Stypendium przysługuje wszystkim studentom, także obcokrajowcom.
В Економічному університеті вчиться більше 10 тисяч студентів, з них близько 1,5 тисячі – іноземці з них пів сотні минулого року отримали стипендії. Загалом студентам доступні такі види стипендій, як Ректора та Соціальна та людям з інвалідністю. Якщо говорити про останні, варто підпадати під ряд спеціальних вимог.
Na Uniwersytecie Ekonomicznym studiuje ponad 10 000 studentów, około 1500 z nich to obcokrajowcy, z których pół setki otrzymało w zeszłym roku stypendia. Na ogół studenci mają dostęp do stypendiów, takich jak stypendia rektorskie i socjalne oraz dla osób z niepełnosprawnościami. W przypadku stypendium socjalnego konieczne jest spełnienie szeregu wymagań.
– Jeśli chodzi o stypendium socjalne, to tutaj dużą rolę odgrywa dochód, więc wszelaka dokumentacja dotycząca studenta i jego rodziny, w przypadku studentów zagranicznych ważne jest to, żeby dokumentacja była przetłumaczona na język polski, przez tłumacza przysięgłego. Jeśli chodzi o stypendium dla osób niepełnosprawnych, to tutaj oprócz wniosków o przyznanie stypendium, trzeba dodać dokument o statusie niepełnosprawności. – mówi kierowniczka Działu świadczeń stypendialnych Uniwersytet Ekonomiczny mgr Kinga Klonowska
Що стосується соціальної стипендії, тут велику роль відіграє дохід, тому вся документація, що стосується студента та його сім’ї,у випадку іноземних студентів важливо, щоб документація була перекладена присяжним перекладачем. Що стосується стипендії для людей з інвалідністю, тут, крім заявок, ви повинні додати документ про статус інвалідності. – говорить kierowniczka Działu świadczeń stypendialnych Uniwersytet Ekonomiczny mgr Kinga Klonowska
На Політехніці Вроцлавській вимоги однакові. Наприкад, якщо говорити про стипендію Ректора, тут студент мусить мати високі досягнення в науці, додатковим плюсом будуть нагороди за участь у різних конкурсах тощо.
Na Politechnice Wrocławskiej wymagania są takie same. Przykładowo, jeśli mówimy o stypendium Rektora, to tutaj student musi mieć wysokie osiągnięcia naukowe, dodatkowym atutem będą nagrody za udział konkursach.
– Stypendium Rektora jest przyznawany niezależnie od pochodzenia, na Politechnice Wrocławskiej mamy system rankingowy, czyli porównywamy ich osiągnięcia z poprzedniego roku studiów, bierzemy pod uwagę średnią ocen, działalność naukową, sportową i artystyczną. – Jarosław Dudek Politechnika Wrocławska
На Університеті Вроцлавським іноземцям доступні ті самі види стипендій.В випадку стипендії соціальної, студент мусить мати карту побиту або резидентa.
Te same rodzaje stypendiów są dostępne dla obcokrajowców na Uniwersytecie Wrocławskim. W przypadku stypendium socjalnego student musi posiadać kartę pobytu lub kartę rezydenta.
Na Uniwersytecie Wrocławskim obcokrajowcy mogą korzystać z kilku rodzajów stypendiów, z których najpopularniejsze to: stypendium rektora i stypendium socjalne. Aby je zdobyć, należy spełnić określone wymagania. W przypadku stypendium rektora student musi mieć wysokie wyniki w nauce, a w przypadku socjalnego spełnić kilka wymagań:
– Taki student, który przyjeżdża do nas na studia musi mieć pozwolenie na pobyt stały albo pobyt czasowy, może mieć np. uchodźcy, albo certyfikat znajomości języka polskiego jako obcego na poziomie minimum C2. – mówi Agata Sałamaj – Biuro prasowe Uniwersytet Wrocławski
Реєстрація на стипендії у Вишах починається з вересня. Точний термін, працівники університетів радять перевірити на офіціних сайтах в інтернеті.
Wnioski o przyznanie stypendium można składać już od września. Szczegółowe informacje znajdują się na stronach internetowych wrocławskich uczelni.
У Вроцлаві істотно зменшилась кількість бажаючих здати кров. Регіональний центр донорства підрахував – в регіоні бракує майже кожної групи крові. Стати донором може кожен бажаючий, головне притримуватись низки правил.
We Wrocławiu jest coraz mniej chętnych do oddawania krwi. Regionalne Centrum Krwiodawstwa obliczyło, że w regionie brakuje prawie wszystkich grup krwi. Każdy może zostać krwiodawcą, wystarczy przestrzeganie kilku podstawowych zasad.
Головне правило в донорстві – завчасно підготуватися до здачі крові. Стати донором може кожен, хто: досяг віку 18 років, але не старше 65, добре себе почуває, протягом 6 місяців не відвідував стоматолога, не робив татуювання, не мав операцій чи будь-якого іншого хірургічного втручання. Із собою треба мати паспорт та бажано песель. Обов’язково знати польську мову на комунікативному рівні.
Krwiodawcą może zostać każdy, kto ukończył 18 lat, ale nie ma przekroczonych 65 lat, czuje się dobrze, od 6 miesięcy nie odwiedzał dentysty i nie robił w tym czasie tatuażu, a także nie miał operacji ani żadnego innego zabiegu. Trzeba mieć paszport, a najlepiej pesel, a także znać język polski na poziomie komunikatywnym.
– Osoba oddająca krew powinna wypełnić kwestionariusz, gdzie zadajemy dziesięć pytań, dotyczących zdrowia, różnych kontaktów pytanej osoby oraz przejmowanych leków. Osoba, która chce oddać krew musi znać język polski. – mówi zastępca dyrektora ds. Medycznych Regionalnego Centrum Krwiodawstwa i Krwiolecznictwa Małgorzata Szymczyk-Nużka
– Через те, що людина повинна заповнити анкету, де ми задаємо кількадесять запитань про стан здоров’я, різні контакти, прийняті ліки. Людина, яка хоче здати кров, повинна знати польську мову” Також за добу перед самою здачею варто стриматись від вживання алкоголю, цигарок, не їсти шкідливу та жирну їжу, випити багато літрів води. Студентка Дар’я Бажкова готується другий раз стати донором. Піходить до цієї справи свідомо та відпвідально. Здає необхідні аналізи та тримається дієти.
Również dzień przed oddaniem krwi nie można pić alkoholu, palić papierosów, a także spożywać szkodliwych substancji i tłustych potraw. Należy pić dużo wody. Studentka Daria Bazhkova po raz drugi przygotowuje się do oddania krwi. Podchodzi do tego świadomie i odpowiedzialnie. Zdaje niezbędne testy i przestrzega diety.
– Не їсти жирного, не їсти жирну сметану, творог, жирну їжу, ковбаси, не можна їсти арахіс. Дуже всім рекомендую, зараз особливо. Не бійтеся здавати кров, це не боляче, не страшно. – mówi krwiodawca Dariia Bozhkova
– Nie można jeść tłuszczu: tłustej śmietany, twarogu, tłustych potraw, kiełbasek, nie można jeść też orzeszków ziemnych. Gorąco polecam wszystkim oddawanie krwi, szczególnie teraz. Nie ma się co bać, bo oddawania krwi, nie boli i nie jest tak straszne jak się wydaje. – mówi krwiodawca Dariia Bozhkova
Здати кров можна у довільній хвилині з 7-17:30 в Регіональному центрі донорства. Сам процес є безболісним і триває приблизно 8 хвилин.
Krew można oddawać od poniedziałku do piątku, w godzinach 7-17: 30 oraz w sobotę od 7:30 do 12:00 w Regionalnym Centrum Krwiodawstwa i Krwiolecznictwa. Sam proces oddawania krwi jest bezbolesny i trwa około 8 minut.
Шкільний рік вже розпочався, та для більшості дітей це стрес, тимпаче для дітей-мігрантів. Як батькам психологічно підготувати свого малюка до іноземної школи, як подолати мовний бар'єр та що в цьому випадку радять психологи?
Rok szkolny już się rozpoczął i dla większości dzieci jest to stres, zwłaszcza dla dzieci imigrantów. Jak rodzice mają emocjonalnie przygotować swoje dziecko do szkoły? Jak pokonać barierę językową i co radzą w tym przypadku psychologowie?
Українка Інна Іванова віддає свою доньку до 4 класу. Розповідає адаптаційний період пройшли ще в садочку. Труднощі виникали при розмові з однолітками через мовний барьер.
Córka Inny Ivanowej idzie do czwartej klasy szkoły podstawowej. Okres adaptacji dziecka rozpoczął się jeszcze w przedszkolu. Trudności pojawiły się podczas rozmowy z rówieśnikami, a spowodowane były barierą językową.
– Я помню, когда я пришла в первый день забирать Миланью с садика, заглядывала посмотреть за ней, она была такая разговорчивая, живая. Она им рассказывает историю, а они смоторят и уходят. – mówi Ukrainka, która oddaje dziecko do szkoły
– Pamiętam, kiedy pierwszego dnia przyjechałam za Melanią do przedszkola, obserwowałam ją i stałam świadkiem nieprzyjemnej sytuacji. Córka pełna energii coś opowiadała, była ożywiona, a dzieci popatrzyły na nią i wyszły. – mówi Ukrainka, której dziecko rozpoczęło naukę w szkole podstawowej.
Головне, що радить Інна перед навчальним роком готувати дитину заздалегідь, розповідати історії про шкільне жття, про Польшу та польську культуру, щоб дитина сама захотіла швидше піти до школи. Як результат – донька Міланія має багато іноземних друзів
Najważniejsze, co doradza Inna przed rozpoczęciem roku szkolnego, to wcześniejsze przygotowanie dziecka: opowiadanie historii o życiu w szkole, o Polsce i polskiej kulturze, tak aby dziecko chciało szybciej pójść do szkoły. W rezultacie jej córka Milania ma wielu zagranicznych przyjaciół.
– Сейчас уже я очень хорошо говорю попольски и у меня много друзей, даже больше с Польши, потому что я тут живу 5 лет почти, мне тут нравится, в школе не трудно, с тестами бывает только сожнее. – mówi uczennica Milania
-Teraz mówię bardzo dobrze po polsku i mam wielu przyjaciół, nawet więcej z Polski, bo mieszkam tu od prawie 5 lat. Podoba mi się tu, a w szkole nauka nie jest trudna, jedynie testy są jeszcze dla mnie problematyczne –mówi uczennica Milania
А ось українка вперше повела дітей до іноземної школи. Ділиться, перший день пройшов спокійно, навіть діти встигли вже знайти товаришів.
Inaczej było w przypadku Oksany Kolesnyk, która oddała swoje dzieci do zagranicznej szkoły. Tam już pierwszego dnia jej dzieci znalazły szkolnych kolegów.
– Я кажу, що якщо ми в Польші, то ми маємо товаришувати з місцевими діьми і це не погано, тому що вона ними зможе обмінятися досвідом, взнати біьше про країну, якось легше адаптуватися, маючи друзів місцевих. Кажу будь товариською, будь люб’язною зі всіма, друзів ми знаходимо ще в дитинстві і інколи вони проходять з наи все життя. – говорить українка, яка віддає дітей до школи Оксана Колесник
– Uważam, że skoro jesteśmy w Polsce, to dzieci powinny zaprzyjaźnić się z polskimi dziećmi. Dzięki temu można wymieniać się doświadczeniami i dowiedzieć się więcej o kraju w którym żyjemy. Z pewnością pomoże to w przystosowaniu się do życia tutaj. Mówię bądź towarzyski, bądź miły dla wszystkich, bo przyjaźnie, które się zawiązują w dzieciństwie często idą z nami przez całe życie. – mówi Oksana Kolesnyk, Ukrainka, która oddaje dzieci do szkoły
Адаптаційний період проходить в кожної дитини по-різному. Тому психологи радять слідкувати за поведнінкою школярів. Підозрілим може бути мовчазливість, небажання йти до школи та замкненість в собі.
Okres adaptacyjny przebiega u każdego dziecka inaczej. Dlatego psychologowie radzą, aby monitorować zachowanie uczniów. Cisza, niechęć do chodzenia do szkoły zamknięcie w sobie mogą budzić podejrzenia.
– Nie warto lekceważyć wszelkich zmian, które się pojawiają w zachowaniu dziecka, w jego nastroju, które znamy od zawsze, nie lekceważmy tego, że dziecko jest smutne, że dziecko przestało mówić, przestało zajmować się tym, co zwykle lubiło robić. – mówi Dr Anetta Pereświet-Sołtan
Адаптація – це тристоронній процес, в якому задіяні батьки, дитина та вчителі. Тому важливо, щоб всі працювали злагоджено, як один механізм. Викладачі із свого боку також мають стати другом для школярів.
Adaptacja to trójstronny proces obejmujący rodziców, dzieci i nauczycieli. Dlatego ważne jest, aby wszystkie strony działały razem jako jeden mechanizm. Także nauczyciele powinni zaprzyjaźnić się z uczniami.
– Trzeba z dziećmi rozmawiać, ważne jest to pierwsze spotkanie, ważne, żeby rodzic zadbał o to, żeby dziecko poznało wychowawcę. I oczywiście nauczyciele w wielu szkołach już się przygotowują do pracy z dziećmi obcojęzycznymi, przygotowują słowniczki i naprawdę dużo pomocy można otrzymać od kadry nauczycielskiej. – mówi nauczycielka języka polskiego Szkoły Podstawowej nr 84
– Треба поговорити з дітьми, важлива перша зустріч, важливо, щоб батьки подбали про те, щоб дитина знала свого вихователя. І звичайно, вчителі багатьох шкіл вже готуються до роботи з дітьми-іноземцями, готують словники, і справді можна отримати велику допомогу від педагогічного колективу. – говорить вчителька школи номер 84 Aleksandra Kosior
Головна задача батьків – стати другом свої дитині, вміти говорити, вислухати. Малеча має відчувати підтримку від своєї родини. Про ці та інші правила можна прочитати в безкоштовному довіднику “Pakiet startowy”, який є доступний в трьох мовах. Знайти його можна на сайті Wrocław wielokulturowy
Ważnym zadaniem rodziców jest nauczenie się słuchania i rozmawiania z własnym dzieckiem. Dziecko powinno czuć się wspierane przez rodzinę. O tych i innych zasadach można przeczytać w bezpłatnym poradniku pt. „Pakiet startowy”, który dostępny jest w trzech językach: polskim, angielskim i ukraińskim. Znaleźć go można na stronie internetowej wielokultury.wroclaw.pl
Добра, мрійлива, сповнена магії…Саме таку фантазтичну казку видала українська журналістка, письменниця, художниця Оксана Гордійко, яка нині проживає у Вроцлаві. В своїй книжці вона підняла суспільно-важливі питання сьогодення, питання миру, добра та зла. Казка видана у двох мовах та здобула перемогу у численних міжнародних конкурсах.
Dobra, marzycielska, pełna magii… tak można powiedzieć o bajce, którą napisała mieszkająca we Wrocławiu ukraińska dziennikarka, pisarka i artystka Oksana Hordiyko. W swojej książce poruszyła ważne społecznie problemy, kwestie dobra i zła. Opowieść została wydana w dwóch językach rosyjskim i ukraińskim i wygrała wiele międzynarodowych konkursów.
Пані Оксана, розповідає, писала книжку за покликом душі. Не мала жодного плану чи сценарію, згадує, вечорами поринала у казковий світ своє історії. Надихнуло письменницю створити казку саме місто Вроцлав, люди, які в ньому проживають та її син.
Pani Oksana napisała książkę z potrzeby serca. Nie miała planu ani scenariusza, ale jak wspomina, wieczorami zanurzała się w bajkowy świat swojej historii. Do stworzenia baśni autorkę zainspirował sam Wrocław, jego mieszkańcy, a także syn autorki.
– Син одного разу сказав мені “Пиши казку” і по суті з його легкої руки, його благословіння народилася ця книга. На той період, коли я писала цю казку, в мене був досить нелегкий життєвий період, я спілкувалась з багатьма мігрантами, це були не тільки українці, а і білоруси, і росіяни, я чула їх життєві історії, як вони адаптувалися, як адаптувалися їхні діти. – говорить журналістка, письменниця Оксана Гордійко
– Syn powiedział mi kiedyś „Napisz bajkę” i faktycznie z jego inspiracji i jego błogosławieństwa narodziła się pomysł na powstanie tej książki. Kiedy pisałam tę bajkę, miałam bardzo trudny okres w życiu, rozmawiałam z wieloma migrantami, to nie tylko Ukraińcami, ale także Białorusinami i Rosjanami, słyszałam ich historie życia, jak oni i ich dzieci przystosowali się do mieszkania w Polsce – mówi dziennikarka i pisarka Oksana Gordiyko
Книжка розповідає про дружбу між українкою Софією та полькою Касею. Головна героїня казки Софія переїздить до Вроцлава разом з родиною після подій на Майдані, де на неї чекають фантастичні пригоди. Наскрізна тема сюжету – вічні питання добра та зла, дружби та віри в себе.
Książka opowiada o przyjaźni Ukrainki Sofii i Polki Kasi. Główna bohaterka baśni, Sofia po wydarzeniach na Majdanie, przeprowadza się wraz z rodziną do Wrocławia. Tu czekają na nią fantastyczne przygody. Motywem przewodnim książki są odwieczne pytania dotyczące dobra i zła, przyjaźni i wiary w siebie.
– Мабуть, червоною лінією через усю казку проходить тема віри в себе, віри в свої можливості, віри в добро і віри в любов, найголовніше, що я хотіла сказати цією казкою – світ сьогодні дуже крихкий і з дітьми потрібно говории про мир, любов, добро, війну і щедрість серця саме у такому юному дитячому віці, тому що незрозуміло, що буде далі, війна може статися у будь-яку хвилину, у будь-якій країні. – говорить журналістка, письменниця Оксана Гордійко
– Najwyraźniej głównym motywem opowieści jest temat wiary w siebie, wiary w swoje możliwości, wiary w dobro i wiary w miłość. Najważniejsze, co chciałam powiedzieć w tej opowieści to to, że dzisiejszy świat jest bardzo kruchy i musimy rozmawiać z dziećmi o miłości pokoju i wojnie, bo nikt nie wie co będzie dalej, wojna może się wydarzyć w każdej chwili, w każdym kraju. – mówi dziennikarka, pisarka Oksana Gordiyko
Казка була відзначена спеціальною премією імені Немата Келембетова в Тайланді. А в 2019 році отримала перемогу у міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». Крім того історія була презентована у Лондоні та Брюселі. В рамках підготовки до одного з конкурсів пані Оксана разом з міжнародною командою відзніли короткий відетрейлер по сюжету книги.
Opowieść otrzymała w Tajlandii nagrodę specjalną imienia Nemata Kelembetova. W 2019 roku wygrała międzynarodowy konkurs literacki „Koronacja Słowa”. Historia została również zaprezentowana w Londynie i Brukseli. W ramach przygotowań do jednego z konkursów Pani Oksana wraz z międzynarodowym zespołem nakręciła krótki film na temat książki.
Оксана Гордійко згадує, знімали в екстремально короткий термін.Працювали над фільмом українці, поляки, білоруси та навіть американці. Головну героїню Софію зіграла Катя Свіріденко, розповідає вжилась в роль швидко, адже самій було цікаво стати учасницею казки.
Oksana Gordiyko wspomina, że film został nakręcony w niezwykle krótkim czasie. Przy filmie pracowali Ukraińcy, Polacy, Białorusini, a nawet Amerykanie. Główną bohaterkę, Sofię grała Katya Sviridenko, która mówi, że szybko przyzwyczaiła się do tej roli i polubiła ją, bo branie udziału w tworzeniu bajki było ciekawym przezyciem.
– Моя героиня была очень умной девочкой, не смотря на свой возраст, в книжке написано, что ей 11 лет, но розсуждала она как взрослые люди, была очень интересной личностью и очень многим интересовалась. – говорить акторка трейлеру Катя Свіріденко
– Moja bohaterka jest bardzo inteligentną dziewczyną i mimo swojego młodego wieku, bo ma 11 lat, myślała już jak dorosła. To ciekawa osoba, która interesuje się wieloma rzeczami. – mówi aktorka Katya Sviridenko
Долучився до зйомок і кіт Каті Ізумруд.
Do ekipy filmowej dołączył również kot Kati – Emerald.
– Кот выдержал целый сьемочный день, вел себя хорошо. – говорить акторка трейлеру Катя Свіріденко
– Kot zachowywał się dobrze, mimo że był przez cały dzień na planie zdjęciowym.- mówi aktorka filmiku Katya Sviridenko
Українка Олена одна із перших прочитала казку, розповідає, книга залишила після себе приємні враження
Ukrainka Olena jako jedna z pierwszych przeczytała bajkę. Jej zdaniem książka jest bardzo interesująca i warta polecenia.
– Я доросла людина, яка давно знайшла вже сенс життя і знає, які цінності є важливі в цьому житті, але прочитавши цю книгу вкотре переконалась, що все одно треба багато думати, читати і спілкуватися про те, що любов, добро і краса вони торжествують. В цій історії кожен мігрант себе впізнає. – mówi czytelniczka Olena Lapko
– Jestem osobą dorosłą, która od dawna odnalazła sens życia i wie, jakie wartości są w tym życiu ważne, ale po przeczytaniu tej książki byłam przekonana, że trzeba jeszcze dużo myśleć, czytać i przekazywać, że miłość, dobro i piękno triumfują. W tej historii każdy migrant rozpoznaje siebie. – mówi czytelniczka Olena Lapko
Надихнувшись книгою укранський композитор Антон Єрмаков написав майже 30 музичних тем до казки. В найближчому майбутньому Оксана Гордійко планує перекласти книгу на польську мову та мріє, щоб її герої ожили на великому екрані.
Zainspirowany książką ukraiński kompozytor, Anton Jermakow napisał do bajki około 30 utworów muzycznych. W najbliższym czasie Oksana Gordiyko planuje przetłumaczyć książkę na język polski i marzy, aby jej bohaterowie ożyli na dużym ekranie.
