Dzień dobry we Wrocławiu | odcinek 110

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
Zapraszamy do obejrzenia 110. odcinka programu „Dzień dobry we Wrocławiu”.

Вітаємо. Ви дивитесь програму «Доброго ранку у Вроцлаві» де дізнаєтесь багато цікавої, а головне – корисної інформації, зокрема про продовження легального перебування осіб зі статусом UKR. Також про відкриття Інтеграційного центру для іноземців. На сам кінець, про допомогу особам ЛГБТК+ з України. Мене звати Анастасія Бойко. Запрошуємо до перегляду. 

Witamy. Oglądacie państwo program „Dzień dobry we Wrocławiu”, z którego dowiedzą się państwo wielu ciekawych – i co najważniejsze – przydatnych informacji, w tym o przedłużeniu legalnego pobytu osób ze statusem UKR. Powiemy także o otwarciu Centrum Integracyjnego dla Cudzoziemców. Na koniec o pomocy osobom LGBTQ+ z Ukrainy. Nazywam się Anastazja Bojko. Zapraszam do oglądania.

PRZEDŁUŻENIE LEGALNEGO POBYTU OSÓB ZE STATUSEM UKR

Знову зʼявились і вступили в силу поправки до закону про допомогу громадянам України у звʼязку з воєнними діями на території цієї держави.  Відтепер, вже вкотре було продовжене легальне перебування українців у Польщі, які втекли від війни. Зараз легальне перебування осіб зі статусом УКР продовжено ю до 4 березня 2024 року.

Po raz kolejny weszły w życie zmiany w ustawie o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z działaniami wojennymi na terytorium Ukrainy. Podjęto decyzję o ponownym przedłużeniu legalnego pobytu  w Polsce Ukraińców, którzy uciekli przed wojną. Obecnie pobyt osób ze statusem UKR pozostaje legalny do 4 marca 2024 roku.

Teraz – z początkiem czerwca – osoby z Ukrainy, które przyjechały do Polski po 24 lutego 2022 r., również posiadacze Karty Polaka i członkowie ich rodzin mogą przebywać legalnie w Polsce nie do 23 sierpnia, lecz do 4 marca 2024 r. – mówi Zhanna Nogina, specjalistka zespołu WroMigrant.  

Тепер, з початку червня, люди з України, які виїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, в тому числі власники Карти поляка та члени їхніх сімей, можуть легально перебувати в Польщі не до 23 серпня, а до 4 березня 2024 року, – каже Жанна Ногіна, спеціалістка команди WroMigrant.

У випадку дітей та підлітків, які ходять до польских шкіл, у тому числі ті, хто продовжує навчатись згідно з українською системою освіти – вони можуть легально перебувати у Польщі до 30 серпня 2024 року, разом зі своїми батьками або опікунами. 

W przypadku dzieci i młodzieży uczęszczających do polskich szkół, w tym kontynuujących naukę w ukraińskim systemie oświaty, mogą one legalnie przebywać w Polsce do 30 sierpnia 2024 r. wraz z rodzicami lub opiekunami.

Ci maturzyści, którzy będą musieli poprawiać maturę w przyszłym roku, to nawet o miesiąc dłużej mogą to przebywać – mówi Zhanna Nogina, specjalistka zespołu WroMigrant.  

Ті випускники середніх шкіл, яким наступного року доведеться перездавати екзамени, можуть перебувати навіть на місяць довше, – каже Жанна Ногіна, спеціалістка команди WroMigrant.

Зміни враховують продовження дійсності усіх легалізаційних документів, у тому числі віз та карт перебування. 

Zmiany uwzględniają ciągłą ważność wszystkich dokumentów legalizacyjnych, w tym wiz i kart pobytu.

Natomiast podkreślę, że te zmiany dotyczą tylko obywateli Ukrainy, posiadaczy Karty Polaka i członków ich rodzin i nie dotyczą innych cudzoziemców, którzy jak najszybciej teraz już muszą załatwić swoje sprawy pobytowe, ponieważ w sierpniu najprawdopodobniej wygasną tzw. przedłużenia covidowe – mówi Zhanna Nogina, specjalistka zespołu WroMigrant.  

Однак, хочу наголосити, що ці зміни стосуються лише громадян України, власників Карти Поляка та членів їхніх сімей, і не стосуються інших іноземців, яким потрібно якнайшвидше врегулювати питання перебування вже зараз, адже в серпні, швидше за все, закінчиться термін дії так званих ковідних продовжень, – каже Жанна Ногіна, спеціалістка команди WroMigrant.

Нагадуємо, що з 1 квітня 2023 року особи зі статусом UKR, які працюють, проводять власну діяльність або мають високі кваліфікації, можуть подати заяву на отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання. 

Przypominamy, że od 1 kwietnia 2023 r. osoby posiadające status UKR, które są zatrudnione, prowadzą własną działalność gospodarczą lub posiadają wysokie kwalifikacje, mogą ubiegać się o zezwolenie na pobyt czasowy lub stały.

Na stronie Dolnośląskiego Urzędu Wojewódzkiego jest nawet taka tabelka porównująca pobyty. Każdy, kto się zastanawia to powinien to  przeczytać i zapoznać się, zrobić dla siebie wnioski i wybrać swoją ścieżkę – mówi Zhanna Nogina, specjalistka zespołu WroMigrant.  

На сайті Нижньосілезького воєводського управління є навіть таблиця порівняння перебування. Кожен, хто думає про це, повинен прочитати її і ознайомитися, зробити висновки і вибрати свій шлях, – каже Жанна Ногіна, спеціалістка команди WroMigrant.

Натомість, немає змін щодо неповнолітніх осіб або студентів – вони надалі не можуть податись на карту перебування, якщо перебувають у Польщі на статусі UKR. 

Nie ma jednak zmian dotyczących małoletnich i studentów – nie mogą oni ubiegać się o kartę pobytu, jeśli przebywają w Polsce na podstawie statusu UKR.

Z tych takich nowych rzeczy, to dzieci przed 13. rokiem życia teraz mogą mieć swoją Diia.pl – dostać taki dokument potwierdzający ich status w Polsce, podróżować na tym dokumencie. Więc to jest polepszenie ich sytuacji – mówi Zhanna Nogina, specjalistka zespołu WroMigrant.  

З таких нововведень, діти до 13 років тепер можуть мати свою Diia.pl – отримати такий документ, який підтверджує їхній статус у Польщі, подорожувати за цим документом, тобто це таке покращення їхньої ситуації, – каже Жанна Ногіна, спеціалістка команди WroMigrant.

Якщо у вас заявились якісь питання щодо новелізації закону про допомогу громадянам України – ви завжди можете звернутись до пункту WroMigrant.

Jeśli masz jakiekolwiek pytania dotyczące nowelizacji ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy, zawsze możesz skontaktować się z WroMigrant.

Jeżeli będą jakieś wątpliwości albo jakieś bardziej skomplikowane sytuacje to zawsze zapraszamy do nas na indywidualne konsultacje. Jesteśmy codziennie od poniedziałku do soboty w Przejściu Dialogu przy ulicy Świdnickiej od godziny 12 do 16. Można do nas napisać maila, można do nas zadzwonić – mówi Zhanna Nogina, specjalistka zespołu WroMigrant.  

Якщо виникають якісь сумніви або складніші ситуації, ми завжди доступні на індивідуальні консультації. Ми працюємо щодня з понеділка по суботу у Переході Діалогу на вулиці Швідницькій з 12 до 16 години. Ви можете написати нам електронного листа, можете зателефонувати, – каже Жанна Ногіна, спеціалістка команди WroMigrant.

CENTRUM INTEGRACYJNE DLA CUDZOZIEMCÓW

З середини травня у Вроцлаві діє Інтеграційний центр для іноземців, що знаходиться на вул. Рузьвельта 18. Це місце комплексної експертної допомоги для мігрантів та біженців з України. Тут можна знайти курси польської мови, скористатися з послуг присяжного перекладача та взяти гуманітарну допомогу. 

Od połowy maja we Wrocławiu przy ul. Roosevelta 18 działa Centrum Integracyjne dla Cudzoziemców – miejsce kompleksowej pomocy eksperckiej dla cudzoziemców i uchodźców z Ukrainy – gdzie mogą skorzystać z kursów języka polskiego, tłumaczeń przysięgłych oraz z pomocy humanitarnej. 

Офіційне відкриття відбулось у травні, натомість центр працює з березня. За цей час центр відвідали близько 250 осіб. 

Oficjalne otwarcie było w maju, ale centrum działa już od marca. Od tego czasu odwiedziło je około 250 osób.

Chcemy realizować potrzeby faktyczne, nie to co my mamy w głowie, ale to co jest ludziom potrzebne, dlatego też cały czas tworzy się coś nowego – mówi Katarzyna Jenia, koordynatorka Centrum Integracyjnego dla Cudzoziemców we Wrocławiu. 

Ми хочемо задовольнити реальні потреби, не те, що у нас в голові, а те, що потрібно людям, тому ми постійно створюємо щось нове, – каже Катажина Єня, координаторка Інтеграційного центру для іноземців у Вроцлаві.

У центрі запевняють, що інтегруватись потрібно кожному, незалежно від того, чи особа планує повернутися до країни походження, чи планує залишитись у Польщі. 

Ośrodek zapewnia, że każdy potrzebuje integracji, niezależnie od tego, czy planuje powrót do kraju pochodzenia, czy pozostanie w Polsce.

Warto się integrować, żeby się po prostu dobrze poczuć, żeby można było realizować siebie, żebyś się nie czuło wyobcowanym, żeby się czuło pewniej – mówi Katarzyna Jenia, koordynatorka Centrum Integracyjnego dla Cudzoziemców we Wrocławiu.  

Інтегруватися варто просто для того, щоб почуватися добре, щоб реалізувати себе, щоб не відчувати себе відчуженим, щоб почуватися більш впевнено – каже Катажина Єня, координаторка Інтеграційного центру для іноземців у Вроцлаві.

Періодично центр проводить зустрічі з Нижньосілезьким центром зайнятості, де працівники розповідають корисні інформації по працевлаштуванню задля того, щоб іноземці могли почати працювати по спеціальності. 

Od czasu do czasu centrum organizuje spotkania z Dolnośląskim Urzędem Pracy, podczas których pracownicy udzielają przydatnych informacji na temat zatrudnienia, aby cudzoziemcy mogli rozpocząć pracę w swoim zawodzie.

Czasem zaczynają myśleć, że trzeba się realizować zawodowo, trzeba się rozwijać. Jest to pozytywne, bo warto wykorzystać też ten czas tutaj – mówi Katarzyna Jenia, koordynatorka Centrum Integracyjnego dla Cudzoziemców we Wrocławiu.  

Іноді вони починають думати, що треба професійно реалізовуватися, треба розвиватися, і це позитивно, тому що цей час треба використовувати і тут – каже Катажина Єня, координаторка Інтеграційного центру для іноземців у Вроцлаві.

У центрі є також курси польської мови для дітей та дорослих, які тривають півроку. Курси тішуся популярністю, тож зараз охочих записують на лист очікування, бо всі групи вже зайняті. 

Centrum oferuje również kursy języka polskiego dla dzieci i dorosłych, które trwają sześć miesięcy. Kursy cieszą się dużą popularnością, więc teraz chętn i są wpisywani na listę oczekujących, ponieważ wszystkie grupy są już przepełnione.

Może ktoś zrezygnuje z tego kursu czy coś, to po prostu oddzwaniamy i zapraszamy, jeśli to jest jeszcze aktualne – mówi Katarzyna, specjalistka w Centrum Integracyjne dla Cudzoziemców we Wrocławiu.

Можливо, хтось відмовиться від курсу або щось інше, тоді ми просто передзвонюємо і запрошуємо, якщо це все ще актуально для людей – каже Катажина, спеціалістка  Інтеграційного центру для іноземців у Вроцлаві.

Пропозиція центру досить широка. Крім, присяжних перекладів, курсів польської мови та психологічних консультацій, у центрі проходять зустрічі з пенсіонерами, з молоддю та відбуваються заняття з арттерапії. 

Centrum oferuje szeroki zakres usług. Oprócz tłumaczeń przysięgłych, kursów języka polskiego i konsultacji psychologicznych, centrum organizuje spotkania z emerytami i młodzieżą oraz oferuje zajęcia z arteterapii.

Organizujemy różne wycieczki np. planujemy w tym miesiącu wycieczkę do muzeum iluzji,  w następnym – wycieczkę do zoo – mówi Katarzyna, specjalistka w Centrum Integracyjne dla Cudzoziemców we Wrocławiu. 

Ми організовуємо різні екскурсії, наприклад, цього місяця плануємо екскурсію до музею ілюзій, наступного місяця – поїздку до зоопарку – каже Катажина, спеціалістка  Інтеграційного центру для іноземців у Вроцлаві.

Щоб отримати більш детальну інформацію, потрібно зайти на сторінку adra.pl, однак у центрі заохочують приходити особисто. 

Więcej informacji można znaleźć na stronie adra.pl, ale centrum zachęca do odwiedzania osobiście.

Dlatego, że my mamy formularz potrzeb i w tym formularzu wiemy, kto z jakimi problemami się boryka. Czasami zaskakująco możemy mu na to odpowiedzieć. Zdarza się, że jakiś problem jest dla kogoś poważny, ale u nas okazuje się, że tak nie jest, bo albo my wiemy jak pokierować, jak pomóc, albo po prostu tę pomoc może u nas uzyskać – mówi Katarzyna Jenia, koordynatorka Centrum Integracyjnego dla Cudzoziemców we Wrocławiu.  

Тому що у нас є така форма потреб, і з цієї форми ми знаємо, чи хтось має якісь проблеми, і іноді, як це не дивно, ми можемо на них відповісти. Іноді його проблема була великою, але для нас виявляється, що немає ніякої проблеми, тому що або ми знаємо, як її вирішити, як допомогти, або він може отримати цю допомогу від нас, – розповідає Катажина Єня, координаторка Інтеграційного центру для іноземців у Вроцлаві.

POMOC DLA LGBTQ+ OSÓB Z UKRAINY

Червень місяць по праву вважається місяцем підтримки ЛГБТК+ спільноти у всьому світі. Серед людей, які тікали від війни в Україні, також є представники цієї спільноти. Місцем, яке займається такими людьми являється «Культура Рівності», що знаходиться на вулиці Княжевіча 28/2. 

Czerwiec słusznie uważany jest za miesiąc wsparcia dla społeczności LGBTQ+ na całym świecie. Wśród osób, które uciekły przed wojną w Ukrainie, są również przedstawiciele tej społeczności. Miejscem, które zajmuje się takimi osobami jest Kultura Równości, znajdująca się przy ulicy Kniaziewicza 28/2.

Stowarzyszenie „Kultura Równości” to stowarzyszenie, które działa na rzecz osób LGBTQ+, czyli lesbijek, gejów, osób biseksualnych, transpłciowych, queerowych, interseksualnych i jesteśmy we Wrocławiu, działamy już od 2014 r. Organizujemy Wrocławski Marsz Równości, ale też przez cały rok działamy i prowadzimy różne miejsce – to miejsce integracyjne, miejsce dla społeczności osób LGBTQ+ , w którym osoby mogą się spotykać. Mamy różnego rodzaju warsztaty, mamy bibliotekę – mówi Anna Smarzyński, członek zarządu stowarzyszenia Kultura Równości.

Асоціація „Культура Рівності” – це товариство, яке працює для ЛГБТК+ людей, тобто лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів, квір-людей, інтерсексуалів, і ми знаходимося у Вроцлаві, ми працюємо з 2014 року. Ми організовуємо Вроцлавський марш рівності, але ми також працюємо і керуємо „Рівним місцем” цілий рік – це інклюзивне місце, місце для ЛГБТК+ спільноти, де люди можуть зустрічатися. Ми проводимо різноманітні майстер-класи, у нас є бібліотека, – розповідає Анна Смажиньскі, член правління „Культура рівності”.

У перші дні після початку повномасштабної війни на території України, у Культурі Рівності почали активно діяти, щоб допомогти біженцям з України.

W pierwszych dniach po wybuchu wojny na pełną skalę na terytorium Ukrainy, Kultura Równości rozpoczęła aktywne działania na rzecz pomocy uchodźcom z Ukrainy.

Jak tylko rozpoczęła się wojna, to my akurat rozpoczęliśmy projekt mieszkania takiego interwencyjnego, wsparciowego dla osób w kryzysie bezdomności i od razu wiedzieliśmy (bo mieszkanie nasze startowało w marcu), że wśród uchodźców są osoby LGBT i to te osoby będą potrzebowały wsparcia i będą do nas się zwracać o pomoc –  mówi Anna Smarzyński, członek zarządu stowarzyszenia Kultura Równości. 

Як тільки почалася війна, ми розпочали проєкт будинку інтервенції та підтримки для людей у кризовій ситуації бездомності. Ми одразу знали (тому що наш будинок запрацював у березні), що люди, які будуть приїжджати, що серед біженців є ЛГБТ, і що вони потребуватимуть підтримки і прийдуть до нас за допомогою, –  каже Анна Смажиньскі, член правління „Культура рівності”.

Однією з таких осіб є Олександра – активістка Київського прайду, яка разом зі своєю партнеркою та дитиною втекла від війни з Запоріжжя. 

Jedną z takich osób jest Oleksandra, aktywistka Kyiv Pride, która wraz z partnerką i dzieckiem uciekła przed wojną z Zaporoża.

Когда всё началось, и именно потому, что я активистка и какое-то количество людей знаю – они начали мне писать,  всё ли хорошо и нужно ли кому-то помощь -вот как раз мне нужно. Помощь мы просили только основную – найти квартиру, потому что уже в дороге начали понимать, что у нас будут большие сложности и все посоветовали обратиться в Культуру Равенства, еще что там есть «Смаржу» –  это супер человек, 100% поможет. Он единственный, кто нам ответил и предложил что-то, – каже Олександра Савченко, членкиня Kyiv Pride. 

Kiedy wszystko się zaczęło i właśnie dlatego, że jestem aktywistką i znam pewną liczbę ludzi – to zaczęli do mnie pisać, aby zapytać, czy wszystko jest w porządku i czy ktoś potrzebuje pomocy – dokładnie tego potrzebowałam. Prosiłyśmy tylko o podstawową pomoc, o znalezienie mieszkania, bo już w drodze zaczęłyśmy zdawać sobie sprawę, że będziemy miały sporo trudności i wszyscy radzili, żeby skontaktować się z Kulturą Równości, także że jest „Smarżu” – to super człowiek, na 100% pomoże. On jako jedyny odpowiedział i coś nam zaproponował – mówi Oleksandra Savchenko, członkini Kyiv Pride. 

Зараз товариство продовжує допомагати особам з України і спільно з організацією AMNA зробили черговий проєкт комплексної підтримки. 

Obecnie stowarzyszenie kontynuuje pomoc osobom z Ukrainy i wraz z AMNA uruchomiło kolejny kompleksowy projekt wsparcia.

W tym projekcie mamy wsparcie psychologiczne, mamy grupy wsparcia, mamy grupy integracyjne, spotkaniowe, takie indywidualne konsultacje psychologiczne. Opłacamy też pomoc medyczną taką prywatną, bo nie zawsze osoby mogą się dostać do lekarza, zwłaszcza osoby transpłciowe, które wymagają specjalistycznych badań, leków i tym podobnych rzeczy, plus warsztaty rozwojowe i warsztaty samoobrony –  mówi Anna Smarzyński, członek zarządu stowarzyszenia Kultura Równości. 

У цьому проекті у нас є психологічна підтримка, у нас є групи підтримки, у нас є інтеграційні групи, групи зустрічей, такі індивідуальні психологічні консультації. Ми також оплачуємо приватну медичну допомогу, тому що люди не завжди можуть потрапити до лікаря, особливо трансгендерні люди, які потребують спеціальних обстежень, ліків і подібних речей, а також ми проводимо тренінги з розвитку та самозахисту, –  каже Анна Смажиньскі, член правління „Культура рівності”.

Також в товаристві попіклувались про мовні навики біженців і почали організовувати для них курси польської мови. 

Organizacja zadbała również o umiejętności językowe uchodźców i zaczęła organizować dla nich kursy języka polskiego.

 Od razu znaleźliśmy szkołę języka – taką szkołę, w której osoby będą się czuły dobrze, że nie będą narażone na dyskryminację, taką szkołę otwartą na osoby LGBTQ+ –  mówi Anna Smarzyński, członek zarządu stowarzyszenia Kultura Równości. 

Ми одразу ж знайшли мовну школу – таку, де люди відчували б себе комфортно, де вони не будуть піддаватися дискримінації та яка була б відкрита для ЛГБТК+,–  каже Анна Смажиньскі, член правління „Культура рівності”.

Впродовж півтора року, представники LGBTQ+ спільноти з України стикалися з різними проблемами у звʼязку з виїздом з України. 

Przez półtora roku przedstawiciele społeczności LGBTQ+ z Ukrainy borykali się z różnymi problemami, które były związane z opuszczeniem ich kraju.

 Przyjeżdżały osoby, przeżywały traumę albo bardzo się bały o swoich bliskich i ciężko było im być tutaj bezpiecznie w momencie, kiedy wiedziały, że ich bliscy są w niebezpieczeństwie. Przyjeżdżają osoby transpłciowe, które nie mogą procesu tranzytu dokończyć w Polsce, czyli jeżeli ten proces rozpoczął się w Ukrainie to tutaj on nie będzie zakończony, bo w Polsce jest takie prawo, że trzeba pozwać swoich rodziców – mówi Anna Smarzyński, członek zarządu stowarzyszenia Kultura Równości. 

Приїжджали люди, які були травмовані або дуже боялися за своїх близьких, і їм було важко тут почуватися в безпеці, коли вони знали, що їхні близькі в небезпеці. Приїжджають трансгендерні люди, які не можуть завершити процес переходу в Польщі, тобто, якщо процес розпочався в Україні, то тут він не буде завершений, тому що в Польщі є такий закон, що треба судитися з батьками,–  каже Анна Смажиньскі, член правління „Культура рівності”.

Медичні питання для транс осіб є дуже нагальними. Для них важливо продовжувати регулярний прийом ендокринних ліків для підтримки стану здоров’я.

Kwestie medyczne dla osób transpłciowych są bardzo pilne. Ważne jest, aby kontynuowali regularne przyjmowanie leków hormonalnych w celu utrzymania dobrej kondycji zdrowia.

В случае с транс-людьми, как правило, лекарства нужны и здесь и сейчас, и поэтому мы выбирали скорее приватных врачей, проверенных, у которых не было проблем с рецептами или проблем с тем, что к ним пришел транс- человек – каже Аліаксандра Савченко, Культура Рівності. 

W przypadku osób transseksualnych leki są zwykle potrzebne tu i teraz, dlatego wybraliśmy raczej prywatnych lekarzy, sprawdzonych, którzy nie mieli problemów z wypisywaniem recept ani problemów z przyjmowaniem osób transseksualnych – mówi Aliaksandra Sauchenko, Kultura Równości.

Люди стикаються не тільки з проблемами повʼязаними з інтеграцією чи адаптацію у новому середовищі, а також з правовими питаннями та питаннями легалізації. 

Ludzie borykają się nie tylko z problemami związanymi z integracją lub adaptacją w nowym środowisku, ale także z kwestiami prawnymi i legalizacyjnymi.

ЛГБТ люди не имеют такого статуса как гетеросексуальное люди, как гетеросексуальная пары. Например, были случаи когда приезжали женщины, у которых были общие дети и их в ужонде не отмечали как семью, и как бы из-за этого, люди не могли получить дополнительную какую-то оплату, помощь и так далее – каже Аліаксандра Савченко, Культура Рівності.  

Osoby LGBT nie mają takiego samego statusu jak osoby heteroseksualne, jak pary heteroseksualne. Przykładowo, zdarzały się przypadki, w których kobiety posiadające wspólne dzieci nie były rejestrowane jako rodzina i niejako z tego powodu nie były w stanie otrzymać żadnych dodatkowych płatności, pomocy itp. – mówi Aliaksandra Sauchenko, Kultura Równości. 

Саме з такою проблемою стикнулась Олександра, адже їй доводилось пояснювати її сімейний стан задля отримання документів чи фінансової допомоги. Перша така ситуація трапилась на самому початку шляху легалізаційного процесу, під час отримання PESEL зі статусом UKR.

Z takim właśnie problemem spotkała się Oleksandra, gdy musiała wyjaśnić swój stan cywilny w celu otrzymania dokumentów lub pomocy finansowej. Pierwsza taka sytuacja miała miejsce na samym początku procesu legalizacji, kiedy otrzymała PESEL ze statusem UKR.

Пришли регистрироваться. У меня начали спрашивать:  «Кто отец? Запишите отца!», я говорю – нет отца, говорит: «Ну понятно, что здесь нет, а там?», я говорю –  вообще нет отца и, как бы, женщина, которая в центре работает, она думает, что я не понимаю просто из-за языка, и она все громче и громче, привлекая внимание: «Ну понятно, ну отец же есть? Кто он? Давайте вас запишем», а я говорю – отца ну нету, вообще нету. Когда соседка сказала, что так бывает и тут они все покраснели, (я тоже, почему-то) и тогда уже выписали PESEL без отца. Я очень рада, что я смогла отстоять хотя бы это – каже Олександра Савченко, членкиня Kyiv Pride. 

Przyszłyśmy się zarejestrować. Zaczęli mnie pytać: „Kto jest ojcem? Zarejestruj ojca!”, ja mówię – nie ma ojca, ona mówi: „No to jasne, że tu nie ma ojca, ale tam (w Ukrainie)?”, ja mówię – w ogóle nie ma ojca i jakby kobieta, która pracuje w urzędzie, myślała, że nie rozumiem po prostu z powodu języka, a ona coraz głośniej, zwracając uwagę: „No to jasne, ale jest ojciec, prawda? Kim on jest? Zapiszmy go!”, a ja na to: „No, nie ma ojca, w ogóle nie ma”. Kiedy sąsiad powiedział, że to się zdarza, a potem wszyscy się zarumienili (ja też, z jakiegoś powodu), a potem wypisali PESEL bez ojca. Bardzo się cieszę, że udało mi się obronić chociaż to – mówi Oleksandra Savchenko, członkini Kyiv Pride.  

Щоб дізнатися більше інформації про діяльність організації, треба перейти на сторінку kulturarownosci.org або на соціальні мережі.

Aby dowiedzieć się więcej o działalności organizacji, trzeba wejść na stronę kulturarownosci.org lub śledźić ją w mediach społecznościowych.

I tam są podane wszystkie dane kontaktowe. Rozdajemy też ulotki, zostawiamy te ulotki w różnych miejscach, plakaty – w zależności od tego, jakie działanie akurat jest realizowane – mówi Anna Smarzyński, członek zarządu stowarzyszenia Kultura Równości.

І там є усі контактні дані. Ми також роздаємо флаєри та плакати. Залишаємо їх у різних місцях, в залежності від того, яку діяльність ми в цей момент реалізуємо – каже Анна Смажиньскі, член правління „Культура рівності”.

Це була остання новина на сьогодні. Дякуємо, що були з нами. До зустрічі у новому випуску. 

To była ostatnia wiadomość na dziś. Dziękuję, że jesteście państwo z nami. Do zobaczenia w kolejnym odcinku. 

Zobacz również

Social media

SKONTAKTUJ SIĘ Z NAMI!

Masz istotne informacje?

Napisz do nas:
kontakt@echo24.tv

Najnowsze programy