Доброго дня! До вашої уваги останній 68 випуск „Доброго дня у Вроцлаві”, в цьому році️️!
Witamy! Zwracamy uwagę na ostatni 68 odcinek „Dzień dobry we Wrocławiu” w tym roku!
Кожного року під кінець грудня всі родинами збираються за великим столом, готують смаколики, а діти з нетерпінням чекають на подарунки. А опівночі люди з різних куточків світу загадують найзаповітніші бажання. Об’єднує їх усіх разом одне велике свято – Новий рік. Історія його виникнення бере свій початок ще з давніх часів. Колись його взагалі відзначали весною. Пізніше, За григоріанським календарем український народ почав обходити новий рік 14 січня. В передвечір, прийнято було зустрічатись за пишним столом. В народі цей день називають Маланка або ж Щедрий вечір.
Co roku pod koniec grudnia wszystkie rodziny zbierają się przy dużym stole, przygotowują przysmaki, a dzieci czekają na prezenty. O północy ludzie z całego świata składają sobie najszczersze życzenia. Wszystkich łączy jedno wielkie święto – Nowy Rok. Jego hsitoria sięga czasów starożytnych. Kiedyś obchodzono je na wiosnę. Później, zgodnie z kalendarzem gregoriańskim, naród ukraiński zaczął obchodzić Nowy Rok 14 stycznia. Wieczorem zwyczajowo spotykano się przy bogato zastawionym stole. Ludzie nazywają ten dzień Malanką lub Hojnym Wieczorem.
— Давні слов’яни це була рільнича цивілізація, для якої дуже важливо було питання врожаю. Тому всяко намагалися задобрити природу, щедруючи, бажаючи всякого гаразду, добра всім членам родини і одним із головних побажань був гарний врожай – говорить Ольга Барабаш-Ревак, викладачка Інституту української філології Вроцлавського університету.
— Starożytni Słowianie byli cywilizacją rolniczą, dla której kwestia zbiorów była bardzo ważna. Dlatego wszyscy starali się zadowolić naturę, hojnie obdarowując, życząc wszystkiego najlepszego wszystkim członkom rodziny, a jednym z głównych życzeń były dobre zbiory – mówi Olga Barabash-Rewak, Instytut Filologii Ukraińskiej UWr.
Головними атрибутами Щедрого вечора були кутя, дідух та щедрівки.
Głównymi potrawami podczas Hojnego Wieczoru były kutia, didukh i szczedriwka.
— Це такі побажання щедрого року, доброго, щасливого року – говорить Галина Чекановська, керівниця Швєтлиці
— To są życzenia hojnego, dobrego, szczęśliwego roku – mówi Halina Czekanowska, prowadząca Świetlicy
Після переходу на юліанський календар його святкувати почали 1 січня. Втім 13 теж відзначають Новий рік, от тільки називають його вже старим.
Po przejściu na kalendarz juliański, Hojny Wieczór zaczęto obchodzić 1 stycznia. Jednak 13 stycznia również świętuje się Nowy Rok, ale nazywa się go starym.
— В деяких регіонах України ця традиція ще є. Святкують Маланку, відбуваються народні гуляння, фестивалі вертепів– говорить Ольга Барабаш-Ревак, викладачка Інституту української філології Вроцлавського університету.
— W niektórych regionach Ukrainy ta tradycja nadal istnieje. Obchodzi się Malanka, odbywają się festyny ludowe i szopki – mówi Olga Barabash-Rewak, Instytut Filologii Ukraińskiej UWr.
З плином часу, святкування нового року стало більш сучасним, додались нові обряди, традиції. Та дещо залишилось незмінним – збиратися за великим сімейним столом.
Z biegiem czasu obchody Nowego Roku stały się bardziej nowoczesne, dodano nowe obrzędy i tradycje. Ale jedna rzecz pozostała bez zmian – spotkanie przy dużym rodzinnym stole.
— Новый год стараемся проводить в основном в домашней атмосфере, я честно говоря обожаю вообще проводить его на диване перед телевизором. Всегда рады гостям. Мы стараемся искренно на Новый год, чтобы мы были все вместе, зовём гостей – говорить українка Любов Мішчук
— Staramy się spędzać Nowy Rok głównie w domowej atmosferze, szczerze mówiąc uwielbiam spędzać go na kanapie przed telewizorem. Zawsze cieszymy się, że mamy gości. Szczerze staramy się na Nowy Rok, abyśmy wszyscy byli razem, zapraszamy gości – mówi Liubov Mishchuk.
В кожній країні відзначають цей день по-своєму. Якщо для українців новий рік вважається сімейним святом, наприклад в Польщі більш родинним вважають Різдво.
Każdy kraj świętuje ten dzień na swój sposób. W Ukrainie Nowy Rok uważany jest za święto rodzinne. Dla Polaków bardziej rodzinne jest Boże Narodzenie.
— Są to najczęściej wielkie bale. Chociaż robią jakieś małe spotkania rodzinne, w domu i wyjeżdżają gdzieś. Ale ten najważniejszy dzień, Sylwester, to jest wielki bal w dużej sali przy orkiestrze, stoły są zastawione, dużo jedzenia, dużo picia i oczywiście o północy szampan i wtedy wszyscy składają sobie życzenia, i ci znajomi, i ci nie znajomi – mówi Ewa Rapacz, liderka grupy Ocaleni.
— Зазвичай це великі бали. Хоча люди зустрічаються теж в вузькому сімейному колі, вдома або кудись їдуть. Традиційний Новий рік – це великий бал у великому залі біля оркестру, накриті столи, багато їжі, багато напоїв і, звичайно, опівночі шампанське, а потім усі вітають один одного – говорить Ева Репак, лідерка групи Ocaleni
В Іспанії під бій курантів мають встигнути з’їсти дюжину винограду, у В’єтнамі розпалюють багаття, у Кенії купаються в водоймах. Українці ж в опівночі загадують бажання. До того ж у досить цікаві способи. Наприклад, Пишуть на папірці, підпалюють та випивають разом з шампанським. В деяких містах України перейняли традиції китайського календарю. Натомість в Польщі цього не роблять
W Hiszpanii o północy trzeba mieć czas na zjedzenie kilkunastu winogron, w Wietnamie rozpalić ogień, w Kenii kąpać się w stawach. Ukraińcy o północy składają życzenia. W dodatku w bardzo ciekawy sposób. Na przykład piszą je na kartce papieru, podpalają i piją z szampanem. W niektórych miastach Ukrainy przyjęto tradycje kalendarza chińskiego. W Polsce nie ma takiej tradycji.
— Знають люди про китайський календар, але не прив’язують до цього такої уваги, як в Україні. Тобто, не перевдягаються в персонажа, якому призначений рік, не готують спеціальних страв, немає такої традиції тут- говорить Ольга Барабаш-Ревак, викладачка Інституту української філології Вроцлавського університету.
— Ludzie wiedzą o chińskim kalendarzu, ale nie zwracają na niego takiej uwagi, co na Ukrainie. To znaczy nie przebierają się za postać, do której przypisany jest rok, nie szykują specjalnych potraw, nie ma tu takiej tradycji – mówi Olga Barabash-Rewak, Instytut Filologii Ukraińskiej UWr.
Який Новий рік без пишного застілля. В Україні більшість господинь ділиться на два табори: хтось готує оселедець під шубою, хтось олів’є. Натомість, остання страва все таки в лідерах.
Cóż to byłby za Nowy Rok bez wystawnej uczty. Na Ukrainie większość gospodyń domowych jest podzielona na dwie grupy: jedni przygotowują sałatkę „śledzie pod futrem”, inne sałatkę „olivier”. Ta druga jest bardziej popularna.
— До революционных времен, у оливье была другая рецептура. Там использовалось мясо рябчиков, либо говядина, говяжий язык, икра, каперсы, маслины, майонез и ананасы. После революции салат приобрел другой характер, потому что были более доступные продукты – говорить Аліна Перогова, повар
—Przed rewolucyjnymi czasami „olivier” miał inny przepis. Używali mięsa leszczyny, albo wołowiny, ozorów wołowych, kawioru, kaparów, oliwek, majonezu i ananasów. Po rewolucji sałatka nabrała innego charakteru, ponieważ pojawiły się bardziej przystępne cenowo produkty – mówi Alina Pierogowa, kucharka .
Зараз традиційне новорічне олів’є складається з картоплі, яєць, огірків, ковбаси або м’яса та горошку.
Teraz tradycyjny noworoczny „olivier” składa się z ziemniaków, jajek, ogórków, kiełbasek lub innego mięsa i grochu.
— Отварной картофель, потом мы добавляем отварную морковь, все нарезанное кубиками. Следующими у нас будут отварные яйца вкрутую. Потом мы добавляем нарезанную ветчину, кто-то мясо, курицу, кто что любит. Потом идут консервированные огурцы, тоже кубиками, дальше горошек. Консервированный или свежий. Соответственно потом добавляем майонез ли о готовый либо домашний. Получается такой вкусный новогодний салат Оливье – говорить Аліна Перогова, повар
— Ziemniaki gotujemy, następnie dodajemy ugotowaną marchewkę, wszystko pokrojone w kostkę. Następnie mamy jajka na twardo. Dodajemy szynkę albo trochę innego mięsa, kurczaka, kto co lubi. Potem są ogórki konserwowe, również pokrojone w kostkę, potem groszek, konserwowy lub świeży. Dalej dodajemy majonez, niezależnie od tego, czy jest kupny, czy domowy. I mamy taką pyszną noworoczną sałatkę Olivier – mówi Alina Pierogowa, kucharka
Хто називає його Пер Ноель, для когось він Баббо Натале, комусь Святий Миколай, Санта Клаус чи Дід Мороз. В кожній країні його називають по-різному. Але кожна малеча на нього чекає з нетерпінням, адже цей чарівний персонаж приносить із собою відчуття дива та подарунки.
Ktoś nazywa go Per Noel, dla jednych to jest Babbo Natale, dla innych Święty Mikołaj, lub Dziadek Mróz. Nazywa się inaczej w każdym kraju. Ale każdy maluch nie może się go doczekać, ponieważ ta urocza postać niesie ze sobą magię świąt i prezenty.
— Хто такий святий Миколай? Це справді реальна особа, це був єпископ, який прославився тим, що потаємно робив добрі справи, він був з багатого роду і ще за свого життя таємно допомагав або фінансово або в інший спосіб матеріальний, людям, які цього потребували- говорить Ольга Барабаш-Ревак, викладачка Інституту української філології Вроцлавського університету.
— Kim jest Święty Mikołaj? Jest prawdziwym człowiekiem, był biskupem, który słynął z potajemnego robienia dobrych uczynków, pochodził z bogatej rodziny i za życia potajemnie pomagał, czy to finansowo, czy inaczej, ludziom, którzy tego potrzebowali – mówi Olga Barabash-Rewak, Instytut Filologii Ukraińskiej UWr.
Скільки сімей, стільки і традицій святкування. Деякі з них передаються від покоління до покоління. Та головна сила новорічних свят – дарувати людям відчуття казки та єднатися родинами.
Ile rodzin, tyle tradycji świętowania. Niektóre z nich przekazywane są z pokolenia na pokolenie. Ale główną mocą świąt noworocznych jest danie ludziom poczucia magii i jednoczenie rodzin.
ŻYCZENIA
Rok 2021 dobiega końca. Już niedługo spotkamy się przy rodzinnym świątecznym stole i serdecznie powitamy Nowy Rok – mówi Svitlana Kucherenko, Echo24.
Dla niektórych rok 2021 był lepszy, dla innych gorszy, dla niektórych brzemienny w skutki. Pełen historii i przygód. Nie pozostawił jednak nikogo obojętnym – mówi Alina Vasylchenko, Echo24.
W 2022 roku życzymy Państwu siły i powodzenia w realizacji celów, ciepła i bycia bliżej rodziny – mówi Svitlana Kucherenko, Echo24.
Wszystkiego najlepszego w Nowym Roku! – mówi Alina Vasylchenko, Echo24.
— Від імені нашої команди ЦУКР, фундації Україна та Інституту прав Мігрантів, хочу побажати всій нашій українській спільноті, всім мігрантам в новому році 2022 аби було набагато більше часу з родиною, аби той рік був здоровим, щасливим, аби кожна хвиля залишилась в пам’яті тільки добрими спогадами, а також дуже багато розвитку разом з нами. Запрошуємо приходити до нас на заходи, а ми напевно постараємось аби ЦУКР зробив ваше життя солодким – говорить Софія Баянова, спеціалістка відділу PR Фундації Україна
— W imieniu naszego zespołu CUKR, Fundacji Ukraina oraz Instytutu Praw Migrantów chciałabym życzyć całej naszej społeczności ukraińskiej, wszystkim migrantom w nowym roku 2022, aby było dużo więcej czasu z rodziną, żeby ten rok był zdrowy, szczęśliwy, żeby każda przygoda zostawiła w pamięci tylko dobre wspomnienia. Dużo rozwoju. Zapraszamy na nasze imprezy, a my postaramy się, aby CUKR urozmaicał Ci życie – Sofiia Baianova, CUKR.
— Шановні мешканці Вроцлава і Нижньої Сілезії, в цей святковий новорічний час, є така особлива атмосфера, що всі хочуть бути більше добрішими, більш ввічливі у відношенні до інших. Я хочу, щоб ця атмосфера залишалась протягом цілого наступного року. В цей час як ніколи хочеться бути зі своїми близькими, бажаю, щоб всі найближчі були з вами поруч. Нехай всі негаразди залишаться в минулому році, а наступний рік буде солодким, як цукрова вата і теплим як глінтвейн на Різдвяному ринку – говорить директор проєкту „Study in Wrocław” Мірослав Лебідь
— Drodzy mieszkańcy Wrocławia i Dolnego Śląska, ten świąteczny czas sylwestrowy ma tak wyjątkową atmosferę, że każdy chce być milszy, bardziej uprzejmy dla innych. Chcę, aby ta atmosfera trwała przez cały przyszły rok. W tej chwili, jak nigdy, chcemy być ze swoimi bliskimi, pragnę, aby wszyscy ci bliscy byli z wami. Niech wszystkie kłopoty pozostaną w zeszłym roku, a przyszły rok będzie słodki jak wata cukrowa i ciepły jak grzane wino na jarmarku bożonarodzeniowym – mówi Mirosław Lebiedź, ARAW.
— W imieniu Instytutu Praw Migrantów, chciałbym życzyć wszystkim mieszkańcom Wrocławia, niezależnie od tego czy są migrantami, czy są obywatelami Polski, radości, rodzinnych świąt. A także z okazji zbliżającego się Sylwestra i Nowego Roku, życzę szczęśliwego nowego roku, spełnienia wszystkich marzeń. Te święta to też święto Instytutu Praw Migrantów, gdzie obchodzimy pierwszą rocznicę naszej działalności. Mamy nadzieję, że w tym drugim nadchodzącym roku będziemy mieli okazję spotkać się z Państwem, że Państwo przyjdą do nas, ponieważ ciągle jesteśmy otwarci na Państwa i na Państwa problemy, sprawy, z którymi Państwo do nas przychodzą – mówi Bartłomiej Potocki, dyrektor IPM
— Від імені Інституту прав мігрантів я хочу побажати всім жителям Вроцлава, незалежно від того, чи є вони мігрантами чи громадянами Польщі, більше радості, сімейних свят. З нагоди прийдешніх новорічних свят вітаю Вас та біжію втілювати всі Ваші мрії в життя. Це свято також є святом Інституту прав мігрантів, ми відзначаємо першу річницю нашої діяльності. Сподіваємося, що в наступному році у нас буде можливість частіше з вами зустрічатися, приходьте до нас, тому що ми все відкриті для вас і ваших проблем, з якими ви звертаєтеся – говорить директор Інституту Прав Мігрантів Бартоломій Потоцький
— Szanowni Państwo, przesyłam najlepsze świąteczne życzenia dla wszystkich słuchaczy i widzów telewizji Echo24. Dziękuję za te wspólne spotkania, dziękuję za rozmowy o Wrocławiu, cieszę się że mogę jako prezydent miasta spotykać się i gościć u Państwa w domach za pośrednictwem stacji Echo24, opowiadać o naszym pięknym mieście. Życzę dobrych, spokojnych, zdrowych świąt dla Państwa, dla nas wszystkich, dla waszych przyjaciół, odpocznijcie i fajny sobie dużo fajnej pozytywnej energii na te święta, wszystkiego dobrego i do zobaczenia już wkrótce – mówi Jacek Sutryk, Prezydent miasta Wrocław.
— Пані та панове, хочу виразити найкращі різдвяні вітання всім слухачам та глядачам Echo24. Дякую за ці спільні зустрічі, дякую за розмови про Вроцлав, я радий, що як мер міста можу зустрітися у вас вдома через екрани телевізорів на каналі Echo24, розповідаючи про наше прекрасне місто – говорить мер міста Яцек Сутрик
— Święta Bożego Narodzenia to czas nadzieję. Po pierwsze, nadzieję, że każdy z nas może być lepszy, nadzieję,z że spotkanie z rodziną dają nam energii na cały rok, że rzeczy, które nam wydają się trudne zostaną rozwiązane. W tym trudnym mimo wszystko czasie drugiego roku zmagania się z pandemią oprócz nadziei, życzę Państwu roztropności. Ona w tym czasie jest ważna i chcę wierzyć, tego chce życzyć. Nadchodzący rok będzie rokiem normalniejszym, spokojniejszym. Wszystkiego najlepszego, radosnych, spokojnych świąt Bożego Narodzenia! – mówi Wojewoda Dolnośląski Jarosław Obremski
— Різдво – це час надії. По-перше, надії, що кожен з нас може бути краще. Надії, що зустріч з родиною додасть нам енергії на цілий рік, що справи, які здаються важкими, будуть вирішені. У цей важкий час другого року боротьби з пандемією, крім надії, бажаю вам розсудливості. Вона важлива в цей час. Я хочу в це вірити і хочу цього побажати, щоб наступний рік був більш кращим, спокійним. Всього найкращого, щасливого, мирного Різдва! – говорить Воєвода Нижньої Сілезіїї Ярослав Обремський
